Адрар (область)
Адра́р (араб. ولاية آدرار, фр. Adrar) — область в Мавританії.
| Адрар | |||
|---|---|---|---|
|
араб. ولاية آدرار | |||
|
| |||
.JPG.webp) | |||
| Столиця | Атар | ||
| Країна |  Мавританія | ||
| Підрозділи | 4 департаменти | ||
| Населення | |||
| - повне | 62 658 (11) | ||
| - густота | 0,28/км² (11) | ||
| Площа | |||
| - повна | 215 300 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 272 м | ||
| - мінімальна | 272 м | ||
| Код ISO 3166-2 | MR-07 | ||
 Розташування регіону на мапі Мавританії | |||
| Розташування регіону на мапі Мавританії | |||
 | |||
| |||
Географія
На півночі межує з областю Тірис-Земмур, на сході з областю Ход-еш-Шаркі, на півдні з областю Тагант, на південному заході з областю Трарза, на заході з областями Інширі та Дахлет-Нуадібу, на північному заході з Західною Сахарою, на сході з Малі. На території області розташовано плато Адрар.
Історія
У XVIII - поч. XX століть тут існував незалежний емірат Адрар. Утворений в 1740-ті рр. арабським (Битва на озері) плем'ям мгафра; на чолі стояли еміри з роду улед-джафрія. Найбільшого впливу емірат досяг в XIX в. Економіка Адрар ґрунтувалася на кочовому скотарстві (верблюди, вівці), в оазах існувало незначне осіле землеробство, головним чином вирощування фініків. Панівна верства в еміраті становили воїни-хасани, нижче стояли в основному берберські за складом племена марабутів та данників-зенага, які виплачували хасанам данину фініками й молоком. Нижню сходинку займали раби і вільні люди, які виконували землеробські роботи і доглядали за худобою. На початку XX століття французькі колонізатори встановили протекторат над Адраром. Опір загарбникам очолив останній емір Сіді Ахмед ульд Гайда (1905-1932). Після загибелі еміра в 1932 році Адрар був анексований Францією.
Адміністративно-територіальний поділ
Адрар ділиться на 4 департаменти:
- Аужефт
- Атар
- Шингетті
- Уадан