Роберт Бергман

Роберт Бергман
Народився	23 травня 1942 (79 років); Чикаго, Іллінойс, США
Країна	США
Діяльність	хімік, викладач університету, дослідник
Alma mater	Університет Вісконсин-Медісон і Карлтонський коледжd
Науковий ступінь	доктор філософії
Заклад	Каліфорнійський технологічний інститут і Університет Каліфорнії (Берклі)
Членство	Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	American Chemical Society Award in Organometallic Chemistryd (1986) NAS Award in Chemical Sciencesd (2007) Премія імені Артура Коупа (1996) Welch Award in Chemistryd (2014) Премія Ернеста Орландо Лоуренса (1993) Wolf Prize in Chemistryd (2017)

Роберт Джордж Бергман (англ. Robert George Bergman, нар. 23 травня 1942, Чикаго, штат Іллінойс) — американський хімік.

Біографія

В 1963 році закінчив факультет хімії в Карлтонському коледжі. Під орудою Джерома А. Берсона отримав ступінь доктора філософії. В 1966 році в Університеті Вісконсина. З 1966 по 1967 рр. був докторантом в лабораторії Рональда Бреслоу в Колумбійському університеті, Нью-Йорк. Згодом вступив до Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) в Пасадені, де був інструктором з навчення (1967–1969), доцентом (1969–1973) і повним професором (1973–1977). В 1977—2002 роках він був професором хімії в Каліфорнійському університеті в Берклі, а з 1978 року також є дослідником в Національній лабораторії Лоуренса в Берклі. З 2002 року — професор хімії Gerald E. K.

Бергман працює в галузі органічної хімії. В 1972 році відкрив циклізацію Бергмана.[1] З середини 1970-х років Бергман працює також у галузі металоорганічної хімії. Він дослідив синтез та реакції металлоорганічних комплексів та металоорганічних сполук з метал-кисневим та метал-азотними зв'язками. Він також виявив перші розчинні металоорганічні комплекси перехідних металів, до яких домігся додавати насичений вуглеводень.[2]

Нагороди та визнання

1963: Товариство Фі Бета Каппа
1964: Phi Lambda Upsilon
1966: Sigma Xi
1970-1975: премія для вчителів-науковців (Фонд Камілії та Генрі Дрейфуса)
1978: премія учнівського уряду за досконалість в навчанні (Каліфорнійський технологічний інститут)
1984: Національна академія наук США
1984: Американська академія мистецтв і наук
1985: премія за досягнення серед випускників (Carleton College)
1985: медаль Джона Байлара (Університет штату Іллінойс)
1986: премія ACS в органометалевій хімії (Американське хімічне товариство)
1987: премія Arthur C. Cope Scholar (Американське хімічне товариство)
1990: премія Едгара Ф. Сміта (Американське хімічне товариство)
1990: премія Айра Ремсена (Американське хімічне товариство)
1991: премія за заслуги (Національний інститут здоров'я)
1993: Премія Ернеста Орландо Лоуренса (міністерство енергетики)
1995: Каліфорнійська академія наук
1995: почесний доктор Карлетонського коледжу
1996: Премія імені Артура Коупа (Американське хімічне товариство)
1999: Американська асоціація сприяння розвитку науки
1999: Chemical Pioneer Award (Американський інститут хімії)
2001: премія Едварда Літа за викладання та дослідження в органічній хімії (Американське хімічне товариство)
2002: премія в галузі навчання (хімічний факультет Університету Берклі)
2003: премія Джеймса Ф. Норріса (Американське хімічне товариство)
2003: премія Моні А. Ферст (Sigma Xi)
2004: Award for Excellence in Technology Transfer (Національна лабораторія Лоуренса в Берклі)
2007: NAS Award in Chemical Sciences (Національна академія наук)
2008: T.W. Richards Medal, (Американське хімічне товариство, Північно-східна секція)
2010: Edward Frankland Prize Lectureship, (Королівське хімічне товариство)
2011: Премія Джозайя Вілларда Гіббса (Американське хімічне товариство, Чиказька секція)
2013: George A. Olah Award in Hydrocarbon or Petroleum Chemistry
2014: George A. Olah Award in Hydrocarbon or Petroleum Chemistry, (Американське хімічне товариство)
2014: Schulich Lectureship, Техніон
2014: Welch Award in Chemistry, (фонд Велча)
2014: Премія Роберта Робінсона, (Королівське хімічне товариство)
2017: Премія Вольфа з хімії
2017: Thomson Reuters Citation Laureates
Американське хімічне товариство

Примітки

Richard R. Jones, Robert G. Bergman: p-Benzyne. Generation as an intermediate in a thermal isomerization reaction and trapping evidence for the 1,4-benzenediyl structure. In: Journal of the American Chemical Society. Volume 94, Nr. 2, 1972, p. 660–661.
A. H. Janowicz und R. G. Bergman: C-H activation in completely saturated hydrocarbons. Direct observation of M + R-H right arrow M(R)(H). In: Journal of the American Chemical Society. Volume 104, 1982, p. 352–354; almost at the same time with J. K. Hoyano und W. A. G. Graham: Oxidative addition of the carbon hydrogen-bonds of neopentane and cyclohexane to a photochemically generated iridium(I) complex. In: Journal of the American Chemical Society. Volume 104, 1982, p. 3723–3725.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Richard R. Jones, Robert G. Bergman: p-Benzyne. Generation as an intermediate in a thermal isomerization reaction and trapping evidence for the 1,4-benzenediyl structure. In: Journal of the American Chemical Society. Volume 94, Nr. 2, 1972, p. 660–661.

[2] A. H. Janowicz und R. G. Bergman: C-H activation in completely saturated hydrocarbons. Direct observation of M + R-H right arrow M(R)(H). In: Journal of the American Chemical Society. Volume 104, 1982, p. 352–354; almost at the same time with J. K. Hoyano und W. A. G. Graham: Oxidative addition of the carbon hydrogen-bonds of neopentane and cyclohexane to a photochemically generated iridium(I) complex. In: Journal of the American Chemical Society. Volume 104, 1982, p. 3723–3725.