Роберт Гілпін

Роберт Гилпін (англ. Robert Gilpin, [ɡɪlpɪn]; 1930—2018) — вчений Міжнародної політичної економіки і почесний професор політології і міжнародних відносин в школі державних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона в Прінстонському університеті. Він обіймає посаду професора Ейзенхауера. Гілпін спеціалізується на політичній економіці та міжнародних відносин, особливо на впливі транснаціональних корпорацій на державну автономію.

Роберт Гілпін
Західна філософія
Народження 2 липня 1930(1930-07-02)[1]
Берлінгтон, Вермонт, США
Смерть 20 червня 2018(2018-06-20)[1] (87 років)
Вотербері, Вашингтон, Вермонт, США[1]
Громадянство (підданство)  США
Знання мов
  • англійська[2]
  • Діяльність
  • економіст, політолог, викладач університету
  • Викладав Принстонський університет
    Член Американська академія мистецтв і наук
    Школа / Традиція Неокласичний реалізм
    Основні інтереси Міжнародна безпека, Міжнародна політична економіка
    Значні ідеї Теорія стійкості гегемонії
    Вплинув E.H. CarrHans MorgenthauKenneth Waltz
    Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі), Університет Корнелла і Вермонтський університет
    Історичний період Сучасна філософія
    Нагороди

    Гілпін отримав ступінь бакалавра в Вермонтському університеті в 1952 році і ступінь магістра в Корнельському університеті в 1954. Після трьох років служби офіцером військово-морського флоту США, Гілпін отримав докторський ступінь у Каліфорнійському університеті в Берклі, отримавши докторський ступінь в 1960 році вступив на прінстонський факультет в 1962 році і отримав право на проживання в 1967 році. Він був співробітником Центру міжнародних досліджень та Ліхтенштейнського інституту самовизначення.[джерело?]

    Гілпін був членом фонду Гуггенхайма в 1969 році, членом фонду Рокфеллера з 1967-68 і знову з 1976—1977 років, і є членом Американської академії мистецтв та наук. Також він є членом Американської асоціації політичних наук, для якої він займав пост віце-президента з 1984—1985 , а також є членом Ради з міжнародних відносин.

    Гілпін описує своє бачення міжнародних відносин і міжнародної політичної економки відштовхуючись від «реалістичної» точки зору, пояснюючи у своїй книзі ''Глобальна політична економіка'', що він вважає себе «державно-орієнтованим реалістом'' в традиціях відомих „класичних реалістів“, таких як Е. Х. Карр і Ганс Моргентау. Справжні наукові інтереси Гілпіна знаходяться в застосуванні „реалістичного“ мислення в сучасній американській політики на Близькому Сході. Гілпін відкрито критикував політику 2003 року під час вторгнення коаліційних сил в Ірак в своєму есе під назвою ''Війна надто важлива, щоб залишати її ідейним дилетантам»

    Гілпін проживав в Грінсборо, штат Вермонт, разом зі своєю дружиною Жан М. Гілпін.

    Бібліографія

    • Американські вчені і політика ядерної зброї (1962)
    • Франція в епоху наукової держави (1968)
    • Енергетика США і багатонаціональні корпорації (1975)
    • Війна і зміни в світовій політиці (1981)
    • Гегемонія війни і Пелопоннеської війна
    • Політична економіка міжнародних відносин (1987)
    • Проблема глобального капіталізму (2000)
    • Глобальна політична економіка: Розуміння міжнародного економічного порядку (2001)

    Ці книги були перекладені кількома мовами. ''Політична економіка міжнародних відносин'' отримала премію в1987 році за найкращу нову професійну і наукову Книгу в  сферіі бізнесу, управління і економіки, а також в 1988 році премію фонду Вудро Вільсона за найкращу книгу в галузі політології

    Див. також

    • Теорія стійкості гегемонії
    • Неореалізм
    • Неокласичний реалізм
    • Кеннет Уолц

    Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.