Роберт Джемісон Ван-де-Грааф

Роберт Джемісон Ван-де-Грааф (англ. Robert Jemison Van de Graaff; 20 грудня 1901, Таскалуса, Алабама, США — 16 січня 1967, Бостон, США) — американський фізик та винахідник.

Robert J. Van de Graaff
англ. Robert Jemison Van de Graaff
Народився	20 грудня 1901(1901-12-20)[1][2][3] Таскалуса, США
Помер	16 січня 1967(1967-01-16)[1][2][3] (65 років) Бостон, США
Місце проживання	Таскалуса
Країна	США
Національність	американець нідерландського походження
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Університет Алабами Сорбонна Оксфордський університет
Галузь	фізика
Заклад	Массачусетський технологічний інститут Принстонський університет
Науковий керівник	Джон Сілі Таунсенд
Аспіранти, докторанти	John George Trumpd[4]
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	Генератор Ван де Граафа
Нагороди	Медаль Елліота Крессона (1936) Tom W. Bonner Prize in Nuclear Physicsd (1966) стипендія Родса (1925) Gabor Medal and Prized (1947) член Американського фізичного товариства
Роберт Джемісон Ван-де-Грааф у Вікісховищі

Закінчив Університет Алабами (1922). Поглиблював знання в Сорбонні та Оксфорді. У 929—1931 роках працював у Принстонському університеті, у 1931—1960 — в Массачусетському технологічному інституті.

Займався науковими дослідженнями в галузі ядерної фізики та прискорювальної техніки. 1929-го року розробив генератор високої напруги, що у сучасному варіанті може давати понад 1 млн. вольтів. Він складається з вертикального передавального ременя, по якому проходять електростатичні заряди (одержувані в результаті тертя) до великої порожньої сфери, закріпленої на ізольованій стійці. Нижній кінець ременя заземлений, тому заряд накопичується на сфері. Заряд, що створюється в повітрі, залежить від радіуса сфери, але він може бути істотно збільшений, якщо розмістити генератор в інертному середовищі, наприклад, в азоті.

У 1932—1933 спроектував і побудував генератор з діаметром сфер у 4,5 м. У 1936 році побудував перший тандемний прискорювач негативних іонів.