Робер Ле Віган
Робе́р Ле Віга́н (фр. Robert Le Vigan, справжнє ім'я та прізвище — Робе́р-Шарль-Алекса́ндр Кокійо́ (фр. Robert-Charles-Alexandre Coquillaud); 7 січня 1900, Париж, Франція — 12 жовтня 1972, Танділь, Аргентина) — французький актор.
Робер Ле Віган | |
---|---|
фр. Robert Le Vigan | |
Ім'я при народженні | Робер-Шарль-Александр Кокійо (фр. Robert-Charles-Alexandre Coquillaud) |
Дата народження | 7 січня 1900 |
Місце народження | Париж, Франція |
Дата смерті | 12 жовтня 1972 (72 роки) |
Місце смерті | |
Громадянство | Франція |
Професія | актор |
Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Роки активності | 1931 — 1952 |
IMDb | ID 0494670 |
Біографія
Робер-Шарль-Александр Кокійо народився 7 січня 1900 року у 18-му окрузі Парижа в сім'ї лікаря-ветеринара. Після навчання в консерваторії драматичного мистецтва у 1918 році почав кар'єру театрального актора. Працював в театрах Імперіал (фр. Théâtre Impérial), Арлекін (фр. L'Arlequin) Мулен де ла Шансон (фр. Moulin de la Chanson), зігравши з 1918 до 1942 року понад тридцять ролей.
На початку 1930-х Ле Віган, взявши псевдонім за назвою одного з передмість, дебютував у кіно, знявшись у фільмі «П'ять проклятих джентльменів» (1931) Жульєна Дювів'є. Від 1931-го і до 1943 року зіграв понад 60, переважно невеликих та другорядних, кіноролей. Вершиною його кар'єри стала роль Ісуса Христа у фільмі Ж. Дювів'є «Голгофа» (1935). Як пише кінознавець Жанетт Венсендо, Ле Віган був «блискучим, екстравагантним актором», який «спеціалізувався на підозрілих, з поганою славою, загрозливих або діаболічних персонажах» (англ. specialised in louche, menacing or diabolical characters)[1].
Після окупації Франції Німеччиною Ле Віган вступив до профашистської партії, проголошував антисемітизм і рекомендував підкорятися німецькій владі, періодично виступаючи на Radio-Paris в серії передач «Ритми часу». У серпні 1944 року, після звільнення Франції, Ле Віган втік до німецького міста Зігмарінгена. При спробі повернутися у Францію був заарештований на швейцарському кордоні та поміщений у в'язницю. У листопаді 1946 року на суді, колишні колеги Ле Вігана — Жан-Луї Барро, Мадлен Рено, режисер Жульєн Дювів'є захищали актора, посилаючись на його слабкий характер і вплив на актора його друга — письменника Луї-Фердинанда Селіна. Незважаючи на аргументи захисту, Робер Ле Віган був засуджений на десять років каторги, позбавлений французького громадянства, його майно було конфісковане[2]. У 1949-му Ле Віган був умовно-достроково звільнений і висланий до Іспанії, звідки згодом перебрався до Аргентини, де мешкав до своєї смерті у 1972 році.
Фільмографія (вибіркова)
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1931 | ф | П'ять проклятих джентльменів | Les cinq gentlemen maudits | Дональд Страубер |
1932 | ф | Жовтий собака | Le chien jaune | лікар Ернст Мішу |
1932 | ф | Дівчинка і мільйон | Une jeune fille et un million | співробітник агентства |
1933 | ф | Кнок, або торжество медицини | Knock, ou le triomphe de la médecine | Муске, фармацевт |
1933 | ф | Маленький король | Le petit roi | дурень |
1933 | ф | Тунель | Le tunnel | Брос, криміналіст |
1933 | ф | Безіменна вулиця | La rue sans nom | Вануель |
1934 | ф | Мадам Боварі | Madame Bovary | Льору |
1934 | ф | Ідеальна жінка | La femme idéale | Жерарден |
1934 | ф | Численна сім'я Famille nombreuse | шеф-ад'ютант Сандрі | |
1934 | ф | Марія Шапделен | Maria Chapdelaine | Тит-Сібе, цілитель |
1935 | ф | Справа півника | L'affaire Coquelet | Пуаро, садівник |
1935 | ф | Голгофа | Golgotha | Ісус Христос |
1935 | ф | Рота | La bandera | Фернандо Лукас |
1935 | ф | Жером Перро, герой барикад | Jérôme Perreau héros des barricades | кардинал Джуліо Мазаріні |
1936 | ф | Бунтівники з Ельсінора | Les mutinés de l'Elseneur | Шарль Деві |
1936 | ф | Принц на шість днів | Le prince des Six Jours | Фую, глядач |
1936 | ф | Женні | Jenny | Альбінос |
1936 | ф | Один з легіону | Un de la légion | Ледюк |
1936 | ф | Єлена | Hélène | лікар Реньє |
1936 | ф | На дні | Les bas-fonds | актор-алкоголік |
1937 | ф | Людина нізвідки | L'homme de nulle part | граф Папіано |
1937 | ф | Розмарин | Romarin | Наполеон Орсіні |
1937 | ф | Порт Франко | Franco de port | Анрі |
1937 | ф | Фортеця тиші | La citadelle du silence | Гранов |
1937 | ф | Оживлення | Regain | бригадир |
1938 | ф | Жінка з кінця світла | La femme du bout du monde | Арлонже, судновласник |
1938 | ф | Захід | L'occident | Тайєб ель Хайн |
1938 | ф | Утікачі з Сент-Ажиля | Les disparus de St. Agil | людина-невидимка |
1938 | ф | Буря в Азії | Tempête sur l'Asie | сер Річард |
1938 | ф | Набережна туманів | Le quai des brumes | художник Мішель Кросс |
1938 | ф | Дрібниця | Le petit chose | Роже |
1938 | ф | Літак з півночі | L'avion de minuit | лікар |
1938 | ф | Бунтівний Ернест | Ernest le rebelle | Губернатор-президент Маріпози |
1939 | ф | Жирне теля | Le veau gras | Ґрусґольт |
1939 | ф | Луїза | Louise | художник Гастон |
1939 | ф | Світ здригнеться | Le monde tremblera | секретар суду |
1939 | ф | Останній поворот | Le dernier tournant | кузен-шантажист |
1939 | ф | Примарний віз | La charrette fantôme | панотець Мартен |
1940 | ф | Втрачений рай | Paradis perdu | Едуар Борденав |
1941 | ф | Романтика в Парижі | Romance de Paris | мосьє Лормель |
1941 | ф | Убивство Діда Мороза | L'assassinat du Père Noël | Леон Віллар, учитель |
1942 | ф | Номер 13 | Chambre 13 | Фенуй |
1942 | ф | Білий патруль | Patrouille blanche | комісар Паскаль |
1942 | ф | Приватне життя | Vie privée | Ремі Жеро |
1942 | ф | Андорра або Люди з бронзи | Andorra ou les hommes d'Airain | Аснуррі |
1942 | ф | Весілля Шиффон | Le mariage de Chiffon | капельдинер |
1942 | ф | Справа є справою | Les affaires sont les affaires | Фінк |
1943 | ф | Великий мергельний кар'єр | La grande marnière | Флері |
1943 | ф | Гупі-Червоні руки | Goupi mains rouges | Гупі-Тонкін |
1943 | ф | Не кричіть про це на дахах | Ne le criez pas sur les toits | професор Леонар Бонтаґ |
1943 | ф | Людина, яка продала свою душу | L'homme qui vendit son âme | Грегорі |
1944 | ф | Колекція Менара | La collection Ménard | Амеді Ґербюр |
1951 | ф | Послання короля | Correo del rey | Пібоді |
1951 | ф | Орхідея | La orquídea | батько |
1952 | ф | Морське право | Ley del mar | Рафаель |
1952 | ф | Каламутна річка | Rio turbio | Левіньян |
Примітки
- Ginette Vincendeau (ed) Encyclopedia of European Cinema, London: Casell/BFI, 1995, p.262
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1149. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)