Ровний Олександр Олександрович
Олекса́ндр Олекса́ндрович Ро́вний (29 листопада 1991 — 18 жовтня 2014) — солдат Збройних сил України.
Ровний Олександр Олександрович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
29 листопада 1991 Матіївка |
Смерть |
18 жовтня 2014 (22 роки) Вільхове (уламкове вогнепальне поранення) |
Псевдо | Зелений ліхтар |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 92 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Народився в с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області. Закінчив Матіївську ЗОШ, вступив на навчання в конотопське ПТУ. Після року навчання призваний на строкову службу. Служив в сумській частині внутрішніх військ, де й познайомився із майбутньою дружиною — навчалася на кухаря, її училище було неподалік від частини. 2012 року одружився, переїхав на проживання до села Річки. Працював в Сумах — охоронцем банку, у різних охоронних фірмах.
Мобілізований 20 серпня 2014-го. Служив стрільцем-помічником гранатометника, 92-га окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Щастя, Станицю Луганську, ніс службу на блокпосту у селі Валіївка.
18 жовтня 2014-го уночі зазнав смертельного поранення під час обстрілу російськими збройними формуваннями позицій бригади біля села Вільхове Станично-Луганського району — снаряд впав упритул до вагончика, у якому перебував Олександр.
Без Олександра лишилися дружина та син Вадим 2012 р.н.
Похований в селі Річки, Білопільський район 21 жовтня 2014-го.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Джерела
- Ровний Олександр Олександрович
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»