Рогачов Євген Сергійович

Євге́н Сергі́йович Рогачов (30 серпня 1983, Запоріжжя, СРСР) — український футзаліст, нападник донецькького «АРПИ».

Євген Рогачов
Євген Рогачов
Особисті дані
Повне ім'я Євген Сергійович Рогачов
Народження 30 серпня 1983(1983-08-30) (38 років)
  Запоріжжя
Зріст 181 см
Вага 80 кг
Громадянство  Україна
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб «АРПИ»
Номер 8
Юнацькі клуби
1998—1999
1999—2000		 «Металург-2» (Запоріжжя)
«Металург» (Запоріжжя)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2001—2002
2003—2006
2003—2005
2007—2009
2009—2014
2014—2016
2016—2017
2017—2020
2020—		 «Університет-Академія»
«Дніпроспецсталь»
→  «Університет-Академія»
«ТВД» (Львів)
«Енергія» (Львів)
«Локомотив» (Харків)
«Борисов-900»
«ВРЗ»
«АРПИ» (Донецьк)		 ? (10)
 ? (51)
2 (3)
 ? (52)
136 (78)
? (27)
32 (23)
90 (81)
15 (18)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2003
2004—2008
2005—2016		 Україна (U-21)
Студ. збірна України
Україна		 ?
?
? (43)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 лютого 2021.

Біографія

Клубна кар'єра

Закінчив СДЮШОР запорізького «Металурга» (перший тренер - Валентин Гришин). Після цього вступив в Запорізький національний університет, де на його базі був дубль «Запоріжкоксу». В університетській команді і почалася футзальна кар'єра Рогачова, де він грав разом з Ільдаром Макаєвим. Згодом «Запоріжкокс» розпався і Євген деякий час продовжував грати за університетську команду «Університет-Академія». Перед сезоном 2003/04 отримав запрошення від команди вищої ліги «Дніпроспецсталь». В першому ж сезоні виграв з новим клубом срібні медалі чемпіонату, а згодом став капітаном команди.

У перерві між першим і другим колом чемпіонату 2006/07 Євген у статусі капітана «Дніпроспецсталі» перейшов у львівський «ТВД». Йому вдалося відзначитися у трьох перших матчах за нову команду[1]. У складі «будівельників» Рогачов показував результативну гру, що і зумовило постійні виклики у збірну. У складі «теведистів» Рогачов виграв Кубок України у сезоні 2007/08. Перед сезоном 2009/2010 у гравця був діючий ще на один рік контракт з «ТВД», але він почав отримувати пропозиції від інших клубів, в тому числі і від донецького «Шахтаря»[2]. Трохи згодом керівництво команди зробило заяву, що було розчароване провальним виступом клубу в чемпіонаті України (шосте місце) і вирішило піти на омолодження складу. Через це на трансфер було виставлено одразу вісім гравців, серед яких був і Рогачов, навіть, попри те, що він посів друге місце у списку найкращих бомбардирів чемпіонату[3].

Серед усіх претендентів на Рогачова лише львівська «Енергія» змогла оплатити його трансфер і він підписав з командою дворічний контракт[4]. У складі «зелено-білих» гравець продовжив демонструвати стабільну і результативну гру, що допомогло команді завоювати звання чемпіона, а також 4 рази поспіль виграти Кубок України. Сам Рогачов дебютував у Кубку УЄФА і регулярно викликався у збірну, а у сезоні 2013/14 став найкращим бомбардиром чемпіонату України.

Перед стартом сезону 2014/15 перейшов у склад чемпіона України - харківського Локомотива[5], з яким у першому ж матчі виграв Суперкубок України.

Кар'єра у збірній

У 2003 році виступав у складі молодіжної збірної України на турнірі «Санкт-Петербурзька осінь», де «жовто-блакитні» посіли другу сходинку.

Дебютував національній збірній України 10 лютого 2005 року у неофіційному матчі проти львівського «Тайму» і відзначився дублем[6]. Трохи згодом Рогачов дебютував на першому великому турнірі - чемпіонаті Європи 2005 року, де він зіграв лише 14 хвилин у двох матчах[7]. На невдалому для української збірної Євро-2007 Рогачов також зіграв у двох матчах і знову обійшовся без забитих голів[8]. На трьох наступних чемпіонатах Європи (2010, 2012, 2014) він зіграв у всіх 9-ти матчах, які провела збірна, але голів не забивав.

Виступав як основний гравець збірної України на двох останніх чемпіонатах світу - у 2008 році (7 матчів, 2 голи)[9] і 2012 році (5 матчів, 5 голів, 5 гольових передач)[10].

Зі студентською збірною України завоював золоту медаль на чемпіонаті світу 2004 року, що відбувався у Пальма-де-Майорці (Іспанія), і срібну на чемпіонаті світу 2008 року (6 матчів, 5 голів)[11], що відбувався у Копері (Словенія).

Титули та досягнення

Командні

Індивідуальні

Примітки
  1. Євген РОГАЧОВ: “Збірна України обіграє всіх суперників”. Архів оригіналу за 3 березня 2007. Процитовано 3 березня 2007.
  2. Рогачов: Чи гратиму у “Шахтарі” наразі невідомо
  3. Львівське «ТВД» виставило на трансфер вісім гравців та тренера
  4. Євген РОГАЧОВ: «Моя трансферна ціна виявилась високою для «Шахтаря». Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
  5. Євген Рогачов і Дмитро Бондар – гравці «Локомотива»
  6. Збірна України з міні-футболу у товариському поєдинку перемогла львівський «Тайм»
  7. Technical Report UEFA Futsal Championship Czech Republic 2005
  8. Technical Report UEFA Futsal Championship Portugal 2007
  9. Report and Statistics FIFA Futsal World Cup Brazil 2008
  10. Technical Report and Statistics FIFA Futsal World Cup Thailand 2012
  11. Серебряная сессия украинских студентов (рос.)
  12. «LVIV OPEN CUP-2013». День четвертий + ВІДЕО
  13. Львівський «ТВД» сьомий у Чехії, Рогачов – найкращий серед своїх

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.