Родріго Елі
Родріго Елі (порт. Rodrigo Ely, нар. 3 листопада 1993, Лажеадо) — бразильський і італійський футболіст, захисник клубу «Ноттінгем Форест».
Родріго Елі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 3 листопада 1993 (28 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Лажеадо, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія і Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Ноттінгем Форест» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
2005–2010 2010–2012 |
«Греміо» «Мілан» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виступав, зокрема, за клуб «Мілан», а також молодіжну збірну Бразилії. Володар Суперкубка Італії з футболу.
Клубна кар'єра
Родріго Елі народився 3 листопада 1993 року в місті Лажеадо. Вихованець місцевих юнацьких команд та академії «Греміо», де він здобував перші свої спортивні звитяги. Перспективного юнака запримітили європейські скаути і переманили до Італії, так Родріго з'явився в академії «Мілану».
Потрапивши до італійського футболу, Родріго сподівася на карколомні успіхи із найвідомішим клубом Італії, натомість довелося шукати новий клуб,задля набуття ігрової практики. Тож в дорослому футболі Родріго Елі дебютував в 2012 року виступами за каламбрійську команду «Реджина», в якій провів один сезон, взявши участь у 27 матчах чемпіонату. Наступний сезон була нова оренда — на півночі Ломбардії в команді «Варезе», за яку він провів майже 40 ігор.
Успішна гра в приальпійському Варезе привернула увагу до молодого бразильця, тому сезон 2014-15 років він уже числився повноцінним гравцем південно-італійського клубу провінції Кампанія — «Авелліно». 30 ігор та впевнена гра за «вовків» спонукала менеджмент міланців знову переманити бразильця до свої лав.
Тому сезон 2015-16 років Родріго провів уже знову в «Мілані». Відігравши за «россонері» наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, він здобув там кілька трофеїв: найгучніший з яких — Суперкубок Італії з футболу 2016 року. Але повернення до рідної команди таки розчарувало бразильця, адже його знову посадили в глибокий запас (всього 3 гри в основі).
Саме необхідність ігрової приктики змусила Родріго погодитися на зміну Апенін на Піренеї, і вже в сезоні 2017-18 років він підписав повноцінний контракт з «Алавесом». У баскській команді він одразу ж закріпився в основі, тож станом на 25 грудня 2018 року відіграв за неї 41 матч в національній першості Іспанії.
Виступи за збірні
2011 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 7 іграх на юнацькому рівні. Протягом 2012–2014 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах.
Але в 2014 році, Родріго Елі вирішив таки пов'язати свою кар'єру із національною дружиною своєї батьківщини — Бразилії. З 2014 року за молодіжну збірну Бразилії він провів 3 матчі і сподівається пробитися до основної команди країни.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2012–13 | Реджина | B | 27 | 1 | КІ | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 30 | 1 |
2013–14 | «Варезе» | B | 37+2[1] | 0 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 41 | 0 |
2014–15 | «Авелліно» | B | 30+3[2] | 0 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 35 | 0 |
2015–16 | Мілан | A | 3 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 4 | 0 |
2016–17 | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | СІ | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Усього за Milan | 3 | 0 | 1 | 0 | - | - | 0 | 0 | 4 | 0 | |||||
2017-18 | Депортіво Алавес | ПД | 10 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 11 | 1 |
2017–18 | ПД | 31 | 1 | КІ | 5 | 0 | - | - | - | - | - | - | 36 | 1 | |
Усього за Депортіво Алавес | 41 | 2 | 6 | 0 | - | - | 0 | 0 | 47 | 2 | |||||
Усього за кар'єру | 104+5 | 2 | 8 | 0 | - | - | 0 | 0 | 157 | 3 |
Примітки
- Плей-аут.
- Плей-оф.
Посилання
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Родріго Елі на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Родріго Елі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Родріго Елі на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net (італ.)