Роздобудько Микола Миколайович

Вихованець запорізького «Металурга», де навчався у тренерів Валентина Гришина і Бориса Зозулі. З 1987 року по 1988 рік служив у Південній групі військ[1]. Розпочав кар'єру футболіста в 1989 році в запорізькому «Металурзі». У складі команди провів по одній грі в Першій лізі СРСР і Кубку СРСР, де забив гол у ворота одеського «Чорноморця» (1:1)[2].

Наступним його клубом стала вінницька «Нива». Микола став гравцем основного складу і провів у Другій лізі більше сімдесяти матчів. Раздобудько забивав голи в міжнародних товариських матчах «Ниви», будучи за цим показником рекордсменом клубу за забитими голами в товариських міжнародних іграх - 14 м'ячів[3]. Є автором 150-го гола «Ниви» в міжнародних матчах і 1700-го голу в чемпіонатах СРСР[4][5]. У складі «Ниви» також провів три гри в першому чемпіонаті незалежної України. Після чого перейшов у житомирський «Хімік» з Першої ліги. Відігравши в складі команди 15 матчів і забивши 4 м'ячі, залишив її.

Потім виступав за ряд аматорських клубів - вінницькому «Інтегралі» (в складі якої провів одну гру в Кубку України), котовському «Бірзулу» і кирнасівському «Поділлі».

По завершенню кар'єри футболіста став працювати дитячим тренером у запорізькому «Металурзі». Працював з дітьми 1986 року народження, разом з якими займав четверте місце дитячо-юнацькій футбольній лізі України в сезоні 2001/02 і в 2002 року перемагав на Спартакіаді з міні-футболу серед школярів. У цьому випуску серед його вихованців були Володимир Аржанов, Ігор Дудник, Володимир Жук і Антон Гай[6]. З хлопцями 1994 року народження завойовував срібло ДЮФЛ сезону 2007/08 років[7]. У цьому випуску він виховав футболістів Андрія Блізніченка, Олега Данченка і Дмитра Іванісеню[8].

Потім працював в російських командах «Нижній Новгород» (старшим тренером дубля) і «Краснодар» (головним тренером дубля і тренером футболістів 1994 року народження)[9]. У серпні був призначений головним тренером другої команди «Фенікса-Іллічовця» з кримського Калініно, проте пропрацював там місяць. Наступним його клубом став білоруський «Дніпро» з Могильова, де він працював з молодіжною командою[6].

У травні 2011 року очолив хмельницьке «Динамо», яке виступало у другій лізі чемпіонату України[10]. Вирішальну роль у переїзді зіграли дружні стосунки з директором клубу Валерієм Кроханом[6]. Його помічником став Євген Булгаков, разом з яким він працював у «Металурзі» та «Феніксі-Іллічовці». Раздобудько привів в команду групу молодих гравців із запорізького «Металурга»[11]. У середині серпня він був відправлений відставку[12]. Наприкінці вересня він знову був призначений тренером «Динамо». Через два тижні, після матчу з «Прикарпаттям» (поразка 2:6), знову покинув команду[13][14].

У 2011 році працював спортивним директором академії одеського «Чорноморця». На початку березня 2012 року призначений технічним директором Федерації футболу Казахстану, через два місяці став директором футбольного центру павлодарського «Іртиша»[15].

Джерело:

• Статистика — Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль на офіційному сайті «Іртиша»