Рольфінг
Рольфінг (англ. rolfing), або структурна інтеграція (англ. structural integration) — система нетрадиційної медицини, мануальна терапія («глибокий масаж») з елементами кінезітерапії, створена американською дослідницею Ідою Полін Рольф у 1920-х рр.[1]
Суть методу
Рольфінг, за твердженням його засновників, це «цілісна система маніпуляції на м'яких тканинах і навчання правильним рухам, яка дає правильну орієнтацію й організацію тканин і всього тіла в умовах гравітації»[2].
Терапевтичний ефект від маніпуляції на м'язах і фасціях, зокрема, проявляється в тому, що пацієнти можуть стояти рівніше, випростатися, навіть, ставати вищими на зріст, вони можуть рухатися краще внаслідок корекції тонусу м'яких тканин. Щоправда, за твердженнями опонентів методу, системі рольфінгу бракує наукової бази доказів[3].
На шоу Опри Вінфрі в 2007 році Мехмет Оз[4] охарактеризував Рольфінг як «йогу, яку хтось робить для вас»[5].
Історія методу
Іда Полін Рольф започаткувала свою методику в Нью-Йорку ще в 20-х роках ХХ ст. Тоді вона прагнула допомогти інвалідам Першої світової війни, які звернулися до неї, як до останньої інстанції, бо не в змозі були знайти допомогу ніде більше[6].
Метод змінював назви впродовж свого існування. Перша його назва була «Постуральна релаксація», далі — «Структурна інтеграція», але в результаті він став більш відомий як «Глибокий масаж».
«Рольф-інститут структурної інтеграції»(«RISI»[7][8]), головний навчальний і дослідницький центр методики, який вивчає, розвиває методику, готує й сертифікує спеціалістів з рольфінг-терапії («рольферів», «рольфінг-терапевтів» або «практиків рольфівського руху»), заснувала особисто Іда Рольф з однодумцями у 1971 році як «Гільдію структурної інтеграції»
Показання й протипоказання
Рольфінг-процедури зазвичай уважаються безпечними[9], хоча, з огляду на те, що вони включають глибокі маніпуляції з тканинами, вагітним жінкам, людям із захворюваннями судин, опорно-рухового апарату та крові, бажана попередня консультація лікаря-куратора.
Сучасні дослідження
Хоча колись скептик Майкл Шермер назвав глибокий масаж і інші альтернативні методи лікування «купою нісенітниць».[10] (а в той час доказова база методу була дійсно небагатою), нині загальна концепція фасції все більше приваблює вчених. Проведений у кінці 2007 року перший «Конгрес дослідників фасцій», зібрав багато вчених і клініцистів і став знаковою подією для медичної спільноти[11][12].
Один із дослідників, Роберт Шлейп (Schleip), вивчаючи підхід рольфінг-терапевтів до фасції і її пластичності, припускає, що успіх методики полягає в зменшенні підвищеного м'язового тонусу та інших фізіологічних ефектах, які можуть бути викликані стимуляцією механо-рецепторів фасціальних тканин[13].
Примітки
- en:Ida Pauline Rolf
- Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 30 серпня 2012.
- Jacobson E (Oct 2011) «Structural integration, an alternative method of manual therapy and sensorimotor education». J Altern Complement Ther (10):891-899
- [:en: Mehmet Oz en: Mehmet Oz]
- CONSIDINE, AUSTIN (6 October 2010). Rolfing, Excruciatingly Helpful. New York Times. Процитовано 6 October 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 30 серпня 2012.
- http://www.rolf.org
- Stirling, Isabel. Zen Pioneer: The Life & Works of Ruth Fuller Sasaki (2006) Shoemaker & Hoard. ISBN 978-1-59376-110-3 pg. 8
- Rolfing Structural Integration Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine. September 26, 2005
- Why people believe weird things, p.15, Shermer, ISBN 0-8050-7089-3
- Grimm D (November 2007). Biomedical research. Cell biology meets rolfing. Science 318 (5854): 1234–5. PMID 18033859. doi:10.1126/science.318.5854.1234.
- "First International Fascia Research Congress: Basic Science and Implications for Conventional and Complementary Health Care, " retrieved 1-29-09
- Schleip R (January 2003) «Fascial plasticity — a new neurobiological explanation: Part 1». J Bodyw Movem Ther (7):11-19