Романишин Михайло Миколайович
Миха́йло Микола́йович Романи́шин (* 16 серпня 1933, Великий Березний — 12 жовтня 1999, Київ) — український художник, член Спілки художників України (з 1965 року)[1], Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1976 року), Народний художник України (з 1991 року).
Михайло Миколайович Романишин | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
16 серпня 1933 Великий Березний, Закарпаття | |||
Смерть | 12 жовтня 1999 (66 років) | |||
Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Навчання |
Ужгородське училище прикладного мистецтва, Київський художній інститут | |||
Діяльність | художник | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 16 серпня 1933 року у селищі Великий Березний на Закарпатті. В 1953 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва, де навчався у А. Ерделі, Й. Бокшая та Ф. Манайла. В 1960 році Київський художній інститут, де його викладачами були К. Трохименко і Г. Меліхов. Член КПРС з 1971 року[2]. З кінця 1980-х років очолював Національний художній музей України.[3]
Помер 12 жовтня 1999 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
Творчість
Твори:
- «Лісоруб» (1964);
- «Вівчар» (1968–1969);
- «Ранок», «Господарі» (1967);
- «Джерело» (1970–1971);
- «Леся пори перших пісень» (1971);
- «Свято праці» (1975) та інші.
Примітки
- Сайт художньої галереї Карпат Арт
- Романишин Михайло Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
- Співець Карпатських гір. // Хрещатик. — 15 жовтня 2003 року, середа № 152 (2359).
Література
- І. Бугаєнко. Михайло Романишин. Альбом. Київ, Мистецтво, 1979.
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.278.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Романишин Михайло Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.