Роман Михайлович (князь брянський)

Ймовірно був внуком (або правнуком) свого тезки і попередника на брянському столі Романа Михайловича Старого у якого був старший син на ім'я Михайло, згаданий 1264 року в Галицько-Волинському літописі[1]. Проте значний хронологічний розрив між згадками про обох князів не дозволяє ствердно говорити про зв'язок між цими князями.

У 1356 році чернігівські землі захопив великий князь литовський Ольгерд. Того ж року Роман Михайлович став новим великим князем Чернігівським. Проте фактична влада перебувала у литовців, і невдовзі, після спалаху невдоволення серед місцевого населення був замінений на престолі сином Ольгерда — Дмитром.

У 1361 році знову став великим князем чернігівським, а у 1375 році — також й Брянським. У 1375 році Роман Михайлович згадується серед учасників походу великого князя московського Дмитра Донського на Твер. Очевидно, що до цього часу він був уже позбавлений свого уділу. В 1380 році Роман брав участь в Куликовській битві на боці Дмитра Донського. Того ж року дістав підтвердження правління Брянськом. Тобто фактично перестав бути більш-менш самостійним правителем, перетворившись на литовського намісника.

У 1393 році отримав від нового литовського володаря Вітовта права на Чернігів. У 1395 році Вітовт захопив Смоленськ і посадив там Романа Михайловича своїм намісником. Проте у 1401 році попередній смоленський князь Юрій Святославич з допомогою рязанського князя Олега Івановича захопив місто і вбив Романа.

• Войтович Л. В. Ольговичі. Чернігівські і сіверські князі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000.
• Грушевський М. С. Історія України-Руси. —Т. 4: XIV–XVI віки — відносини політичні. Вид. друге, розширене. — Львів, 1907. — C.450—452.