Ромео і Джульєтта (Прокоф'єв)

«Ромео і Джульєтта» (op. 64) — балет на 3 дії Сергія Прокоф'єва за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра, написаний у співпраці з режисером Сергієм Радловим і драматургом Адріаном Піотровським у 1936 році.

Ромео і Джульєтта
Композитор Прокоф'єв Сергій Сергійович
Джерело сюжету Ромео і Джульєтта
Рік створення вересень 1935
Перша постановка 30 грудня 1938
Інформація у Вікіданих
 Ромео і Джульєтта у Вікісховищі

Історія

Початкова редакція балету, створена Прокоф'євим у 1935 році, відрізнялася від літературної основи щасливим кінцем. Проте після виходу 1936 року статей «Сумбур замість музики» і «Балетна фальш», в яких було засуджено театральні твори Шостаковича, автори змінили кінцівку відповідно до трагедії Шекспіра. Ці статті також відтермінували прем'єрні постановки балету в Ленінграді та Москві.

Прем'єра балету відбулася 1938 року в Брно (Чехія). У СРСР балет уперше був поставлений в Театрі ім. Кірова в Ленінграді 11 січня 1940 році балетмейстером Леонідом Лавровським, який також вніс деякі корективи у структуру балету. Головну роль виконала Галина Уланова, за що була нагороджена Сталінською премією. У повоєнний час, 1946 року балет був поставлений у Большому театрі.

2008 року в Нью-Йорку була вперше представлена первісна версія балету, що відродила раніше невідому структуру і щасливий фінал твору Прокоф'єва.

Структура

За редакцією Лавровського балет має наступну структуру:

Дія перша

  • 1. Вступ

Картина перша

  • 2. Ромео
  • 3. Вулиця прокидається
  • 4. Ранковий танець
  • 5. Сварка
  • 6. Бій
  • 7. Наказ герцога
  • 8. Інтерлюдія

Картина друга

  • 9. Приготування до балу (Джульєтта і Годувальниця)
  • 10. Джульєтта-дівчинка
  • 11. З'їзд гостей (менует)
  • 12. Маски
  • 13. Танок лицарів
  • 14. Варіація Джульєтти
  • 15. Меркуціо
  • 16. Мадригал
  • 17. Тибальд впізнає Ромео
  • 18. Гавот (Роз'їзд гостей)
  • 19. Сцена у балкона
  • 20. Варіація Ромео
  • 21. Любовний танок


Дія друга

Картина третя

  • 22. Народний танець
  • 23. Ромео і Меркуціо
  • 24. Танець п'яти пар
  • 25. Танець із мандолінами
  • 26. Годувальниця
  • 27. Годувальниця передає Ромео записку Джульєтти

Картина четверта

  • 28. Ромео у патера Лоренцо
  • 29. Джульєтта у патера Лоренцо

Картина п'ята

  • 30. Народні свята тривають
  • 31. Знову народне свято
  • 32. Зустріч Тибальда з Меркуціо
  • 33. Тибальд б'ється з Меркуціо
  • 34. Меркуціо вмирає
  • 35. Ромео вирішує мстити за смерть Меркуціо
  • 36. Фінал другої дії

Дія третя

Картина шоста

  • 37. Вступ
  • 38. Ромео і Джульєтта (спальня Джульєтти)
  • 39. Прощання перед розлукою
  • 40. Годувальниця
  • 41. Джульєтта відмовляється вийти за Париса
  • 42. Джульєтта одна
  • 43. Інтерлюдія
  • 44. У Лоренцо
  • 45. Інтерлюдія

Картина сьома

  • 46. Знов у Джульєтти
  • 47. Джульєтта одна
  • 48. Ранкова серенада
  • 49. Танець дівчат з ліліями
  • 50. У ліжка Джульєтти

Епілог

Картина дев'ята

  • 51. Смерть Джульєтти
  • 52. Похорони Джульєтти

Сюїти з балету

Композитором було створено ряд сюїт з музики до балету — три оркестрові сюїти (op.64-bis, Op. 64ter та op. 101), а також 10 п'єс для фортепіано (op.75).

Сюїта № 1, Op. 64-bis

  1. Народний танець
  2. Вулиця прокидається
  3. Мадригал
  4. Менует
  5. Маски
  6. Ромео і Джульєтта
  7. Смерть Тибальда

Сюїта № 2, Op. 64ter

  1. Монтеккі і Капулетті
  2. Джульєтта-дівчинка
  3. Патер Лоренцо
  4. Танець
  5. Ромео і Джульєтта перед розлукою
  6. Танець дівчат з ліліями
  7. Ромео біля гробу Джульєтти

10 п'єс із балету для фортепіано, op. 75

  1. Народний танець
  2. Вулиця прокидається
  3. Менует
  4. Джульєтта-дівчинка
  5. Маски
  6. Монтеккі і Капулетті
  7. Патер Лоренцо
  8. Меркуціо
  9. Танець дівчат з ліліями
  10. Ромео і Джульєтта перед розлукою

Сюїта № 3, Op. 101

  1. Ромео у Фонтану
  2. Ранковий танець
  3. Джульєтта
  4. Годувальниця
  5. Серенада
  6. Смерть Джульєтти

Балет «Ромео і Джульєтта» на українській сцені

Національна опера України[1]
  • Сценарій Сергія Радлова, Сергія Прокоф'єва за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра.
  • Хореографія та постановка Анатолія Шекери.

Прем'єра на київській сцені відбулася 3 листопада 1971 року.

У 1991 році київську постановку балету «Ромео і Джульєтта» рішенням ЮНЕСКО в ювілейний рік Сергія Прокоф'єва визнано кращою інтерпретацією цього твору і нагороджено медаллю.[2]

Львівська національна опера[3]

Перша постановка відбулася у 1968 році. Виставу поновлено у 1988 році. Капітальне поновлення вистави у 2004 році в інтерпретації попередніх постановників: балетмейстера — народного артиста України Германа Ісупова, сценографа — народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Євгена Лисика, диригента — народного артиста України Ігоря Лацанича.[4]

  • Диригент капітального поновлення — народний артист України Михайло Дутчак.
  • Балетмейстер капітального поновлення — заслужений артист України Сергій Наєнко.
  • Костюми капітального поновлення — заслужений художник України Оксана Зінченко.

Дніпропетровський академічний театр опери та балету[5]
  • Лібрето заслуженого діяча мистецтв України Олександра Соколова  за мотивами одноіменної трагедії У. Шекспіра.
  • Балетмейстер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Олександр Соколов.
  • Диригенти — заслужений діяч мистецтв України Ю.Пороховник, О. Кулішов.
  • Сценографія, костюми  - народний художник СРСР, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій Ареф'єв. (Сценічна редакція 2003 року здійснена на основі оформлення, створеного художником у 1985—1986 рр.)[6]

Посилання
  1. Національна опера України. Балет "Ромео і Джульєтта".
  2. Ромео і Джульєтта. Балет.
  3. Львівська національна опера. Ромео і Джульєтта. Балет.
  4. "Ромео і Джульєтта". Про виставу.
  5. Дніпропетровський академічний театр опери та балету. Балет. Ромео і Джульєтта.
  6. Ромео та Джульєтта.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.