Ісупов Герман Олексійович

Герман Олексійович Ісупов (27 жовтня 1935, Перм, РРФСР 19 січня 2001, Львів, Україна) український радянський артист балету, прем'єр Львівського театру опери і балету імені Івана Франка. Народний артист УРСР (1975)[1].

Герман Ісупов
Ім'я при народженні Герман Олексійович Ісупов
Народився 27 жовтня 1934(1934-10-27)
Перм, РРФСР
Помер 19 січня 2001(2001-01-19) (66 років)
Львів, Україна
Поховання
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність артист балету
Alma mater Пермське хореографічне училище
Нагороди

Життєпис

У 1956 році Герман Олексійович Ісупов закінчив Пермське хореографічне училище.

Від 1963 року — у складі трупи Львівського театру опери і балету імені Івана Франка.

Головні партії: Спартак («Спартак» Хачатуряна), Ленні («Стежкою грому» Караєва), Тіль («Тіль Уленшпігель» Глєбова), Тібальд («Ромео і Джульетта» Прокоф'єва), Альберт («Жізель» Адана), Квазімодо («Есмеральда» Пуні).

Після гастролей львівського оперного театру в Кремлівському палаці з'їздів 1971 року, де були показані вистави «Три мушкетери», «Антоній і Клеопатра», «Спартак» і «Есмеральда», Герману Олексійовичу Ісупову присвоїли звання народного артиста України.

Від 1978 року — член КПРС.

Від 1976 по 1996 рік Герман Олексійович Ісупов працює балетмейстером. У своїх постановках митець розвивав чоловічий танець. Дотримувався загалом академізму, проте розвивав свій власний своєрідний стиль. Вже у першій постановці Германа Олексійовича — балеті «Бахчисарайський фонтан» завжди «піший» герой Гирей танцює; у «Лілеї» серед народних танців з'являється адажіо в українському стилі, у «Лебединому озері» вперше у сцені балу мазурка виконуються лише на пальцях; у «Ромео і Джульєтті» в танці з мандоліною помітні сучасні акценти. Оригінальною була постановка фахівця в дусі старовинної хореографії «Слуга двох панів» — тут, зокрема, використовується прийом безпосереднього контакту танцівника із залом, коли з певною жестикуляцією чи мімікою артист звертається до публіки. До постановок Г. О. Ісупова у Львівській опері належать також «Лускунчик», досі збережена в театральній афіші комедійна вистава «Даремна обережність», в якій першу картину другого акту Ісупов відтворив за старими записами з 1920–х років однієї балерини Маріїнського театру, поновлений (із сучаснішим трактуванням) балет «Створення світу».

У хореографії Герман Ісупов іноді звертався до небалетної музики, де немає жодного сюжету, чого на Львівській балетній сцені ще не було. Відома його робота «Пори року» на музику Вівальді — хореографія, побудована на відчуттях, настроях і асоціаціях, технічно вона вільна від суворих класичних канонів, тут основну роль відіграє пластика тіла.

Германа Олексійовича Ісупова не стало в лютому 2001 року[2].

Традиції батька продовжила дочка Анастасія — солістка Львівської опери від 1992 року[3], Заслужений артист України (2017).

Примітки

  1. Про присвоєння звання Народний артист УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. Том 34. — К. Рада, 1975. — С. 144.
  2. Игорь Дыченко Избранник Терпсихоры Архівовано 12 жовтня 2008 у Archive.is // «Столичные новости». — № 5 (153). — 2001. — 6-12 лютого. (рос.)
  3. Бобкова Сюзанна Анастасія Ісупова: «Іноді хочеться бути лідером, іноді — слабкою жінкою, щоб чоловік носив на руках…» Архівовано 8 березня 2017 у Wayback Machine. // «Високий замок». 2010. 18 березня.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.