Рооп Христофор Христофорович

Христофор Христофорович Рооп
	Фото зроблене 1915 року Марком Левенсоном
Народився	1 (13) травня 1831; Мінська губернія, Російська імперія
Помер	1918; Петроград, Російська імперія
Підданство	Російська імперія
Діяльність	Державний та військовий діяч
Alma mater	Миколаївська академія Генерального штабу
Посада	Член Державної ради
Військове звання	Генерал від інфантерії
Термін	12 жовтня 1890 — 25 жовтня 1917
Рід	Роопи
У шлюбі з	Варвара Олександрівна Озерська та Марія Степанівна Шелашнікова
Діти	Від першого шлюбу: Володимир та Ольга.; Від другого шлюбу: Сергій та Христофор.
	Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Георгія	Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського	Орден Білого Орла (Російська Імперія)

Христофо́р Христофо́рович Ро́оп (нар. 1 (13) травня 1831(18310513), Мінська губернія, Російська імперія — пом. 1918, Петроград, Російська імперія) — державний та військовий діяч Російської імперії, генерал від інфантерії. Генерал-губернатор Одеси

Життєпис

Христофор Рооп народився 1 травня 1831 у Мінській губернії у дворянській сім'ї. Військову службу по завершенню навчання у першому кадетському корпусі Санкт-Петербурга. Спочатку служив у звання гвардійського прапорщика, а у 1849 році отримав звання поручника «за хоробрість у боях з угорськими повстанцями». 1852 року Христофор Христофорович знову відправився до Санкт-Петербурга, щоб розпочати навчання у Миколаївській академії Генерального штабу. По закінченню навчального закладу з відзнакою Рооп отримав звання капітана і з того часу служив у Генеральному штабі.

Під час роботи у штабі Рооп брав участь у Кримській та російсько-турецькій 1877–1878 років війнах. Зокрема за участь в останній Христофор Христофорович був нагороджений орденом Святого Георгія третього ступеня та Гергіївською зброєю. У 1862 році підвищений у чин генерал-майора під час служби у Московському військовому окрузі, а після цього у 1-й гренадарській дивізії. У 1871 році Роопа підвищено у званні до генерал-лейтенанта і направлено головувати 6-м армійським корпусом.

У 1883 призначений тимчасовим генерал-губернатором Одеси. А у 1885 році вже у званні генерала від інфантерії призначений постійним генерал-губернатором. У 1889 в Олександрівському парку за вказівкою Христофора Христофоровича відкрито дитячий майданчик. Хоча тоді генерал все ж критикував місцеву владу за велику увагу до зовнішніх прикрас:

Сади влаштовувати вмієте, а чисту білизну для хворих до міської лікарні доставляти не вмієте…
— Христофор Христофорович Рооп[1]

З 12 жовтня 1890 року Рооп став членом Державної ради, де відпрацював 27 років свого життя. Дата смерті Христофора Христофоровича точно невідома, але відомо, що станом на 1 травня 1918 року він був найстаршим генералом російської армії.

Сім'я

Рооп був одружений з Варварою Олександрівною Озерською (1839–1867) від неї у генерала народилися син — Володимир та донька — Ольга. При народженні останньої Варвара Олександрівна померла. 1880 року військовий одружився з Марією Степанівною Шелашніковою, від якої у дворянина народилося двоє синів — Сергій та Христофор.

Примітки

А.М. Дерибас. Григорий Григорьевич Маразли / Ф.Д. Кохрихт, Е.М. Голубовский, О.И. Губарь, И.Л. Липтуга // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах (сб.). — Одесса : ИО «ПЛАСКЕ» АО, 2010. — Вып. 41. — С. 57—64. — ISBN 978-966-8692-19-2. (рос.)

Посилання

Христофор Христофорович Рооп на інформаційному сайті Одеси. (рос.)
Христофор Христофорович Рооп на інформаційному сайті «Русская армия в Великой войне». (рос.)
А.М. Дерибас. Григорий Григорьевич Маразли / Ф.Д. Кохрихт, Е.М. Голубовский, О.И. Губарь, И.Л. Липтуга // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах (сб.). — Одесса : ИО «ПЛАСКЕ» АО, 2010. — Вып. 41. — С. 57—64. — ISBN 978-966-8692-19-2. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] А.М. Дерибас. Григорий Григорьевич Маразли / Ф.Д. Кохрихт, Е.М. Голубовский, О.И. Губарь, И.Л. Липтуга // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах (сб.). — Одесса : ИО «ПЛАСКЕ» АО, 2010. — Вып. 41. — С. 57—64. — ISBN 978-966-8692-19-2. (рос.)