Росош (Мукачівський район)

Ро́сош — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

село Росош
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівський район
Громада Свалявська міська громада
Код КАТОТТГ UA21040230070094726
Основні дані
Засноване 1944
Населення 2250
Площа 1,428 км²
Густота населення 1575,63 осіб/км²
Поштовий індекс 89333
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°29′48″ пн. ш. 23°08′34″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
307 м
Місцева влада
Адреса ради 89332, с.Дусино, вул.Миру, 98
Карта
Росош
Росош
Мапа

Історія

Село Росош виникло приблизно наприкінці XVI століття. Це був період піднесення народного руху, коли народні месники змушені були переховуватися в лісах. За народними переказами, першим жителем села був народний месник Росошка, який поселився під Керечанським перевалом. Звідси і назва — Росош.

В архівних документах згадується, що в 1849 році в селі Росош був уже свій священик. Після 1733 року село згадується як філіал села Дусино. В селі налічувалося 471 греко-католиків. У 1937 році с. Росош належало до Березької Жупи і належало графу Шербону. В період окупації воно називалось «Копар», що по-угорськи означає «пустир».

Греко-католицька церква св. Михаїла – гарний зразок малих готичних храмів Закарпаття. Свій священик служив у селі ще 1649 р. У 1692 р. Росош – філія Дусина.

У 1733 р. згадують дерев’яну церкву і священика Юрія Мелеша. Розібрана десь 1932 або 1933 р.

Церква Покрови пр. богородиці. 1992.

1 грудня 1926 р. було підписано контракт на спорудження нової дерев’яної церкви за 10 тисяч чехословацьких корон. За цим контрактом майстер Василь Улинець з одним помічником мав збудувати церкву, підготувати дахи для покриття шинґлами і турні – бляхою, збудувати хори і сходи до дзвонів, поставити на вежах хрести, настелити з дощок підлогу. Зі свого боку, сільська громада зобов’язалася забезпечити дерево на цілу церкву, гоблювати дерево, допомагати при укладенні зрубів та годувати майстра з помічником. У 1927 р. на свято Покрови Богородиці церкву посвятили. Ця споруда згоріла 8 лютого 1981 р. (побутує також версія про навмисний підпал).

У 1990 – 1991 роках у селі збудовано нову муровану церкву типової базилічної форми. Збудував церкву Михайло Мовнар з Тур’я Пасіки, не взявши за свою роботу жодної винагороди. Першими помічниками були Йосип Пітра, Микола Пітра, Микола Мигович, Іван Попович. Малювання стін виконав Михайло Циганин, іконостас вирізьбив Сергій Пішковцій, а ікони намалював Йосип Волосянський. Біля церкви – мурована дзвіниця з трьома дзвонами.

Церква Покрови пр. богородиці. 1990.

Молитовний будинок почали будувати ще в 1970-х роках. Сільська влада, хоч і радянська, вдавала, що не знає про релігійні мотиви, адже за документами зводили просто будинок.

Цегляну споруду добудували в кілька етапів, аж поки вона не набула форми базилічної церкви, увінчаної трьома вежами.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1843 особи, з яких 877 чоловіків та 966 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2227 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 98,49 %
російська 1,20 %
молдовська 0,13 %
білоруська 0,09 %

Відомі люди

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.