Ростислав (архієпископ Пряшівський)

Митрополит Ростислав (словац. Arcibiskup Rastislav, світське ім'я Ондрей Ґонт; нар. 25 січня 1978, Снина) — словацький релігійний діяч. Архієпископ пряшівський, митрополит Чеських земель і Словаччини, предстоятель Православної церкви Чеських земель і Словаччини.

Ростислав
Rastislav
6-й Митрополит Чеських земель і Словаччини
з 1 лютого 2014
Обрання: де-факто 11 січня 2014
Інтронізація: 1 лютого 2014
Церква: Православна Церква Чеських земель і Словаччини
Попередник: Христофор (Пулец)
5-й Архієпископ Пряшівський
з 18 листопада 2013
Церква: Православна Церква Чеських земель і Словаччини
Попередник: Іоанн (Голоніч)
 
Альма-матер: Православний богословський факультет Пряшівського університету університету
Науковий ступінь: доктоp теології та філософії доктор (Th.Dr. Ph.D)
Діяльність: архієпископ, священник
Громадянство:  Словаччина
Ім'я при народженні: Ондрей Ґонт
Ondrej Gont
Народження: 25 січня 1978
м. Снина,  Словаччина
Священство: 2012
Чернецтво: 2002
Єп. хіротонія: 18 листопада 2012

Нагороди:

 Ростислав у Вікісховищі

Володіє словацькою, чеською, грецькою, німецькою, українською (лемківський говір), російською, сербською та польською мовами.

Хіротонізований на єпископа 2012 на Пряшівську єпархію у Словаччині), а 2014 обраний Предстоятелем Церкви.

Біографія

В 2002 році закінчив Православний богословський факультет Пряшівського університету, навчався в Університеті імені Арістотеля в Салоніках, побував в декількох академічних відрядженнях.

Прийняв сан і монаший постриг на честь рівноапостольного князя Ростислава Моравського. Ніс службу на одній із православних парафій Словаччини.

20 жовтня 2012 року на єпархіальних зборах Пряшівської православної єпархії в Кафедральному соборі св. благовірного князя Олександра Невського в Пряшеві, в яких брали участь 192 делегата, ієромонах Ростислав був обраний архієпископом Пряшівським і всієї Словаччини. Крім нього також розглядались кандидатури єпископа Комарненського Тихона, вікарія Пряшівської єпархії і священика Николая Цупера. Ієромонах Ростислав отримав в третьому колі голосування 83 % голосів присутніх делегатів.

18 листопада 2012 року в кафедральному соборі Олександра Невського в Прешові відбулась його єпископська хіротонія. Рукопокладання провели митрополит Празький, Чехії і Словацьких земель Христофор, архієпископ Михаловско-Кошицький Георгій, архієпископ Мукачевський і Ужгородський Феодор (Українська Православна церква), єпископи Горлицький Паїсій (Мартинюк) (Польська Православна церква), Годонинський Іоаким (Грди) і Егарський Порфирій (Періч) (Сербська Православна церква). В цей же день відбулась його інтронізація.

В липні 2013 року очолив делегацію Православної церкви Чеських земель і Словаччини на урочистостях, присвячених 1025-річчю хрещення Русі.

9 грудня 2013 року вибраний Місцеблюстителем Митрополичого престолу Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, а 11 січня 2014 року на позачерговому XIII Помісному Соборі — предстоятелем Православної церкви Чеських земель і Словаччини.

9 лютого 2014 року, в кафедральному соборі Олександра Невського в Пряшеві відбулася інтронізація блаженнійшого Ростислава, архієпископа Празького, митрополита Чеських земель і Словаччини. Його обрання не було визнане чеською державою і Константинопольським Патріархатом, що визнавав архієпископа Симеона місцеблюстителем вакантного престолу і єдиним канонічним ієрархом в ПЦЧЗС, заявляючи про тиск з боку Російської Православної Церкви на місцевих архієреїв[1]. Законним його визнали словацька влада і Московський Патріархат.

Після довгих переговорів в січні 2016 року Константинополь визнав його канонічним главою церкви Чеських земель і Словаччини, за умови, що: «архієпископ Пряшівський Ростислав публічно вибачиться за непристойні та образливі висловлювання, які він виголосив публічно на адресу Вселенського Патріархату — Матері-Церкви Православної церкви Чеських земель та Словаччини, від якої вона отримала християнську віру, і на адресу високоповажної особи Вселенського Патріархату і грекомовних православних церков».

Ростислав засудив процес надання автокефалії православній церкві України, заявивши, що «спроба легалізувати розкольників повинна бути рішуче засуджена»[2].

Див. також

Примітки

Посилання

Сайти

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.