Феодор (Мамасуєв)

Його високопреосвященство кир Фео́дор (також Фе́дір, в миру Мамасуєв Олександр Семенович; 4 листопада 1966) архієрей Української православної церкви (Московського патріархату) з 2007 року, митрополит Мукачівський і Ужгородський.

Митрополит Феодор
Під час літургії в Зимненському монастирі 24 вересня 2010 року в день пам'яті Зимненської ікони Божої Матері
Митрополит Мукачівський і Ужгородський
до 23 липня 2018 — архієпископ
до 21 липня 2009 — єпископ
з 23 грудня 2007
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Марк (Петровцій) (тимчасовий керівник)
Агапіт (Бевцик)
 
Альма-матер: Московська духовна семінарія
Московська духовна академія
Діяльність: Диякон, пресвітер, Ієродиякон, ієромонах, капелан, ігумен, архієпископ
Тезоіменитство: 16 грудня
Ім'я при народженні: Мамасуєв Олександр Семенович
Народження: 4 листопада 1966(1966-11-04) (55 років)
м. Самбір, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Священство: 1990
Чернецтво: 1989
Єп. хіротонія: 23 грудня 2007

Нагороди:

Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня

 Феодор у Вікісховищі

Біографія

Олександр Семенович Мамасуєв народився 4 листопада 1966 року в місті Самбір Львівської області в родині військовослужбовця.

З 1973 по 1983 роки навчався в Самбірській загальноосвітній школі № 7.

У 1983 році вступив до Рудківського сільськогосподарського технікуму.

З 1985 по 1987 роки служив в армії. Після демобілізації закінчив технікум.

У 1988 році вступив до Московської духовної семінарії.

У 1989 році у Троїце-Сергієвій лаврі прийняв чернецтво.

31 грудня того ж року висвячений у сан ієродиякона, у травні 1990 року — в сан ієромонаха.

У 1990 році з благословіння патріарха Московського Алексія ІІ був направлений в Україну, до Миколаївського жіночого монастиряв Мукачевому на Закарпатті.

У 1992 році закінчив семінарію, одразу вступивши до Московської духовної академії, яку закінчив у 1996 році.

У 1994 році був зведений у сан ігумена,

1996 році — у сан архімандрита.

1997 році став духівником Мукачівського Миколаївського монастиря.

Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 21 грудня 2007 року призначений єпископом Мукачівським і Ужгородським, керівником Мукачівської єпархії.

23 грудня в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври митрополитами Київським і всієї України Володимиром, Луганським і Алчевським Іоанникієм, архієпископами Вінницьким і Могилів-Подільським Симеоном, Вишгородським Павлом, Білоцерківським і Богуславським Митрофаном, єпископами Сєвєродонецьким і Старобільським Агапітом, Олександрійським і Світловодським Пантелеймоном, Хотинським Мелетієм, Бориспільським Антонієм, Івано-Франківським і Коломийським Пантелеймоном, Кременчуцьким і Хорольським Євлогієм та Переяслав-Хмельницьким Олександром висвячений на єпископа Мукачівського і Ужгородського.

21 липня 2009 року зведений у сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду від 2 грудня 2010 року призначений настоятелем Воскресенського монастиря в Ужгороді, Успенського монастиря в селі Кічерний, Монастиря Казанської ікони Божої Матері в селі Тишів, Пантелеймонівського монастиря в селі Осій та Іоанно-Богословського монастиря в селі Сільце[1].

Їздив до Москви на зимову сесію Священного Синоду РПЦ з вересня 2015 по лютий 2016 рр.[2]

23 липня 2018 року возведений у сан митрополита.

Нагороди

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.