Росія — батьківщина слонів

«Росі́я — батьківщи́на слоні́в» (рос. «Россия — родина слонов») — фраза, яку зазвичай вживають стосовно різноманітних теорій та ідей, у яких йдеться про перебільшену чи вигадану історичну, наукову чи іншу першість СРСР чи Росії.

Походження

Вислів походить від анекдоту, що висміював лозунги кампанії з «боротьби за пріоритет вітчизняної науки», котра велась переважно на ідеологічному фронті СРСР з 1946 року[1], на кшталт «Росія — батьківщина радіо», «Росія — батьківщина авіації»[1]. Так, винайдення парової машини приписувалося Івану Ползунову замість Джеймса Ватта, радіотелеграфу Олександру Попову замість Гульєльмо Марконі, відкриття закону збереження речовини — Михайлу Ломоносову замість Антуана Лавуазьє[2].

Найпоширеніший варіант анекдоту[3]:

ООН оголосила Рік слона. Різні країни видають книги на цю тему.

У Німеччині видали 1-у частину 1-го п'ятитомника «Короткий вступ у „слонознавство“».
Американці — книжку кишенькового формату «Що потрібно знати середньому американцю про слонів» (інші варіанти: «Слони та Бізнес», «Що можуть взяти янкі від слонів» та «Слони на дорогах Америки»)
Англійці — монографію «Слони у Британській Індії».
В Ізраїлі — статтю «Слони та єврейське питання».
В Італії — есе «Слони та музика».
У Франції — буклет «Любов у слонів».
У Радянському Союзі вийшов тритомник: перший том носив назву «Росія — батьківщина слонів», другий том — «Класики марксизму-ленінізму про слонів», третій — «Слони у рішеннях двадцять якогось-там з'їзду КПРС». Слідом за радянським тритомником у Болгарії вийшов чотиритомник. Перші три були передруківкою радянського видавництва, а четвертий носив назву: «Болгарський слон — молодший брат радянського слона».

Згідно з іншим варіантом, школярам у різних країнах задають написати твір[4]:

Англійці: «Промислове використання слонів», француз — «Сексуальне життя слонів», німець — «Слони — попередники танків», радянський школяр — «СРСР — батьківщина слонів»

Див. також

Примітки
  1. Душенко, Константин (2006). Словарь современных цитат. Эксмо. с. 542.
  2. Записка К.Е. Ворошилова Н.А. Вознесенскому по поводу издания книги "Люди русской науки". www.alexanderyakovlev.org. Процитовано 30 червня 2018.
  3. Дубовский, Марк (1991). История СССР в анекдотах: 1917-1992 (рос.). Изд-во "Смядынь". с. 54.
  4. Орлова, Раиса Давыдовна; Копелев, Лев Зиновьевич (1990). Мы жили в Москве: 1956-1980 (рос.). Книга. с. 124.

Джерела
  • Історична наука і сучасність (матеріали круглого столу). — УІЖ. — 1988, — № 8, — С.33.

Посилання

Шаблон:Ru-cult-stub

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.