Ро Де У

Ро Де У став наступником військового президента Південної Кореї Чон Ду Хвана, здобувщи перемогу на перших демократичних виборах у країні 1987 року[7], де випередив кандидатів від опозиції, які згодом також стали президентами країни: Кім Йон Сама та Кім Де Чжуна. Ро розпочав свій п'ятирічний термін на посаді президента 25 лютого 1988 року.

Як президент, Ро взяв курс на демократизацію південнокорейської політики. Його уряд встановив і зміцнював дипломатичні відносини з Радянським Союзом і Китаєм, добився прийняття Південної Кореї (1991) в Організацію Об'єднаних Націй і підписав угоду (1991) про ненапад з Північною Кореєю.

Під час перебування Ро Де У на посаді столиця Південної Кореї Сеул приймала 1988 року літні Олімпійські ігри.

У лютому 1993 року Ро Де У на посаді президента змінив Кім Йон Сам, чиї подальші антикорупційні реформи були спрямовані проти Ро та Чона.

У жовтні 1995 року Ро публічно вибачився за те, що за час свого президентства незаконно накопичив сотні мільйонів доларів. Йому було пред'явлено звинувачення і він постав перед судом за корупцію, а також за заколот та підбурювання до заколоту та за участь у перевороті 1979 року.

У серпні 1996 року Ро Де У був визнаний винним за всіма пунктами звинувачення, його засудили до 22,5 років ув'язнення, пізніше термін було скорочено до 17 років зі штрафом у понад $300 млн. Чон Ду Хван також був звинувачений у багатьох злочинах, зокрема у державній зраді через події у Кванджу і засуджений до смертної кари, але потім вирок був пом'якшений на довічне ув'язнення.

У 1997 році Ро Де У та Чон Ду Хван були помиловані рішенням президента Кім Де Чжуна і відпущені з в'язниці.[8].