Пак Чон Хі

Пак Чон Хі (кор. 박정희, 朴正熙, Bak Jeonghui, Pak Chŏnghŭi; 14 листопада 1917 26 жовтня 1979) — корейський державний і політичний діяч, третій президент Республіки Корея, виконувач обов'язків прем'єр-міністра влітку 1962 року. Відомий як своїми реформами, що дозволили економіці Південної Кореї стати одною з найкращих у світі, так і політичними репресіями.

Пак Чон Хі
Прапор
3-й Президент Південної Кореї
17 грудня 1963  26 жовтня 1979
Попередник: Юн Бо Сон
Наступник: Чхве Гю Ха
Прапор
в. о. прем'єр-міністра Південної Кореї
18 червня  10 липня 1962
Попередник: Сон Йо Чхан
Наступник: Кім Хьон Чхоль
 
Народження: 14 листопада 1917(1917-11-14)
Куміd, Північна провінція Кьонсан, Корея під владою Японії, Японська імперія
Смерть: 26 жовтня 1979(1979-10-26)[1][2][…] (61 рік)
Jongno Districtd, Сеул, Південна Корея
Поховання: Сеульське національне кладовищеd
Країна: Південна Корея
Релігія: буддизм
Освіта: Військова академія армії Японії, Manchukuo Army Military Academyd і Корейська військова академіяd
Партія: Демократична республіканська партіяd
Батько: Park Seong-bind
Мати: Baek Nam-uid
Шлюб: Yuk Young-sood і Kim Ho Namd
Діти: Park Geun-ryeongd, Park Ji-mand, Пак Кин Хе і Park Jae-okd
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Основні відомості

Народився 30 вересня 1917 в Кумі, Північна Кьонсан, в той час Корея перебувала під владою Японії. Його батьками були Пак Сон Бін і Пек Нам Хі, у нього було шестеро старших братів і сестер. Незважаючи на те, що сім'я Пака була незнатного походження, в 1932 році він вступив до престижної вчительської гімназії в місті Тайко (Тегу) і закінчив її в 1937, після чого протягом кількох років викладав в Бункеї (Мунгені).

У молодості був офіцером японської армії, воював проти партизан. Під час служби в армії Пак носив японське ім'я Такакі Масао (яп. 高木 正雄). Після війни був звільнений з армії. Під час Корейської війни 1950—1953 років повернувся до армії, відзначився в боях, отримав звання генерала.

У 1960 році взяв участь у поваленні диктатора Лі Синмана, в 1961 році — у новому військовому перевороті.

2 липня 1961 року очолив Військово-революційний комітет. Спочатку намагався «оздоровити» країну переслідуванням корупціонерів і політичними репресіями, але наштовхнувся на протидію навіть у середовищі власних прихильників. У 1963 році виступив з визнанням своїх помилок, і незабаром після цього переміг на виборах, ставши президентом Південної Кореї, а потім виграв і другі вибори, після чого змінив конституцію, прибравши з неї пункт про обмеження на два президентські терміни і ввів положення про обрання президента парламентом, після чого був обраний на новий термін.

У зовнішній політиці поступово дистанціювався від США і водночас розвивав добросусідські відносини з Японією, традиційним ворогом Кореї. Проголосив політику «опори на власні сили» («чучхесон»). Однак, на відміну від КНДР, де не було ні політичної, ні економічної свободи, в Південній Кореї під час придушення політичної опозиції всіляко заохочувалася економічна ініціатива.

26 жовтня 1979 року Пака вбив голова південнокорейської розвідки Кім Джегю.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.