Рубен Віталій Петрович
Віталій Петрович Рубен (Рубеніс) (26 лютого 1914, Москва, Російська імперія[1] — 2 січня 1994, Москва, Росія) — латвійський радянський діяч, голова Ради міністрів Латвійської РСР, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у квітні 1966 — лютому 1976, член ЦК КПРС у лютому 1976 — лютому 1986 року. Член ЦК КП Латвії, член Бюро ЦК КП Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 6-11-го скликань. Заступник голови Президії Верховної ради СРСР (1970—1976), голова Ради Національностей Верховної ради СРСР (1974—1984).
Рубен Віталій Петрович | |||
| |||
---|---|---|---|
23 квітня 1962 — 5 травня 1970 | |||
Попередник: | Яніс Пейве | ||
Наступник: | Юрій Рубен | ||
Народження: |
26 лютого 1914 Москва, Російська імперія[1] | ||
Смерть: |
2 січня 1994 (79 років) Москва, Росія | ||
Поховання: | Троєкуровське кладовище | ||
Країна: | СРСР | ||
Партія: | КПРС | ||
Нагороди: |
Біографія
Народився у родині службовця. У 1933 році закінчив Іловенський технікум лугового насінництва.
У 1934—1937 роках — дільничний агроном Рибінського районного земельного відділу. У 1937—1941 роках — учитель, завідувач навчальної частини Аксьоновської неповної середньої школи Рибінського району Ярославської області.
З 1941 року працював пропагандистом Рибінського районного комітету ВКП(б). У 1942—1943 роках — редактор Рибінської районної газети «Стахановский труд» Ярославської області. У 1943—1944 роках — інструктор Орловського обласного комітету ВКП(б), завідувач відділу Свердловського районного комітету ВКП(б) Орловської області.
У 1944—1947 роках — інструктор, помічник секретаря, відповідальний організатор ЦК КП(б) Латвії.
У 1947—1948 роках — 2-й секретар Даугавпілського повітового комітету КП(б) Латвії.
У 1948—1951 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.
У 1952—1953 роках — заступник голови Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР по Латвійській РСР. У 1954—1955 роках — заступник уповноваженого Міністерства заготівель СРСР по Латвійській РСР.
У 1956—1958 роках — відповідальний організатор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії. У 1958—1960 роках — начальник відділу сільського господарства і заготівель Державної планової комісії Латвійської РСР. У 1960—1961 роках — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП Латвії.
У 1961—1962 роках — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР.
У квітні 1962 — травні 1970 року — голова Ради міністрів Латвійської РСР.
5 травня 1970 — 20 серпня 1974 р. — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР.
У липні 1974 — квітні 1984 р. — голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР.
З 1984 р. — на пенсії. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.
Нагороди
- три ордени Леніна
- орден Жовтневої Революції
- орден «Знак Пошани»
- ордени
- медалі
Примітки
- Рубен Виталий Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Рубен Виталий Петрович (рос.)
Попередник Ян Калнберзіньш |
Голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР 5 травня 1970 — 20 серпня 1974 |
Наступник Петеріс Страутманіс |