Рудик Борис Іванович

Борис Іванович Рудик
Народився 22 жовтня 1932(1932-10-22)
с. Підлісний Ялтушків, Барський район, Вінницька область, Україна
Помер 11 грудня 2014(2014-12-11) (82 роки)
м. Тернопіль
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність лікар
Alma mater Чернівецький медичний інститут
Галузь терапія
Заклад ТДМУ
Звання професор
Ступінь доктор медичних наук

Борис Іванович Рудик (нар. 22 жовтня 1932, с. Підлісний Ялтушків, нині Барського району Вінницької області 11 грудня 2014, м. Тернопіль) — український вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1986), професор (1987).

Життєпис

Борис Іванович Рудик народився 22 жовтня 1932 року в Підлісному Ялтушкові на Вінниччині в селянській сім'ї. Закінчив із відзнакою лікувальний факультет Чернівецького медичного інституту (1957, нині університет).

Працював головним лікарем лікарні в с. Горошівцях Заставнівського району Чернівецької області, ординатором спочатку терапевтичного, а відтак гематологічного відділів Тернопільської обласної клінічної лікарні (1958—1962, нині Тернопільська університетська лікарня), аспірант Київського інституту удосконалення лікарів (1962—1965), асистент кафедри шпитальної терапії Чернівецького медичного інституту (1965—1971). Працював лікарем за контрактом у Тунісі (1967—1969).

Від 1971 — в Тернопільському медичному інституті (нині університет): 1975—1986 доцент кафедри факультативної терапії, 1986—1996 — завідувач кафедри кардіології; від 1997 — професор кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти.

Від 1992 — голова Тернопільського обласного наукового товариства терапевтів, неодноразово обирався членом Всеукраїнського правління товариства терапевтів і кардіологів.

Науковий доробок

Наукові зацікавлення пов'язані з вивченням імунопатологічних реакцій та їх корекції у хворих на алергію та аутоімунні хвороби. 1966 захистив кандидатську, а 1986 — докторську дисертації з проблеми бронхіальної астми. Керівник шести кандидатський і однієї докторської дисертації з кардіології.

Розробив високоефектне лікування бронхіальної астми та гіпертонічної хвороби з використанням імуномодуляторів, бетаблокаторів та антагоністів кальцію.

Має два авторські свідоцтва на винаходи.

Твори

Автор і співавтор

  • понад 300 наукових праць,
  • монографії «Бронхіальна астма» (1984),
  • «Довідника фельдшера» (книга 1, 1997),
  • навчального посібника «Вибрані лекції з кардіології» (3-є видання, 2005),
  • збірника «Приказки та афоризми про здоров'я, хвороби, життя і алкоголь» (3 видання),
  • науково-популярних брошур,
  • книги «Спогади старого лікаря» (2006).

Джерела

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.