Руднік Анатолій Андрійович

Анатолій Андрійович Руднік, кандидат технічних наук, член Партії регіонів; колишній народний депутат України.

Руднік Анатолій Андрійович
Народився	8 жовтня 1948(1948-10-08) (73 роки) Пирятин, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Посада	Народний депутат України[1]
Партія	Партія регіонів
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів	25 травня 2006	—	23 листопада 2007

Народився 8 жовтня 1948 (м. Пирятин, Полтавська область); українець; дружина Тамара Якимівна (1954) — заступник директора управління «Укравтогаз»; дочки Тетяна (1967) і Олена (1974); син Андрій (1980).

Освіта: Львівський політехнічний інститут, енергетичний факультет (1967–1972), інженер-теплоенергетик; кандидатська дисертація «Методи підвищення ефективності транспортування газу» (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2002).

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії регіонів, № 238 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 194 в списку. На час виборів: генеральний директор дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Член Комітету з питань культури і духовності (липень — листопад 2006), член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з листопада 2006).

• Вересень 1972 — вересень 1974 — служба в армії.
• Вересень 1974 — липень 1979 — старший машиніст, начальник зміни Петропавловськ-Камчатської ТЕЦ.
• Серпень — листопад 1979 — старший інженер Об'єднання «Дніпроенерго».
• Грудень 1979 — червень 1991 — старший оператор, старший змінний інженер, головний інженер, начальник компресорної станції Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром».
• Червень 1991 — вересень 1995 — начальник Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДП «Харківтрансгаз» АТ «Укргазпром».
• Вересень 1995 — листопад 1998 — генеральний директор Дочірнього підприємства «Харківтрансгаз».
• Листопад 1998 — січень 1999 — начальник департаменту з видобування та транспортування газу — член правління, січень 1999 — жовтень 2005 — генеральний директор ДК «Укртрансгаз» — член правління НАК «Нафтогаз України»[2][3].

Дійсний член Української нафтогазової академії.

Депутат Харківської облради (квітень 2002 — квітень 2006).

Заслужений працівник Укргазпрому (1998). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002)[4]. Орден «За заслуги» III (жовтень 1998)[5], II (жовтень 1999)[6], I ступенів (серпень 2002)[7]. Подяка Президента України (2000). Грамота Верховної Ради України (2001). Грамота Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. Грамота Міністра палива та енергетики України. Почесна відзнака НАК «Нафтогаз України» I ступеня. Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира (1998, УПЦ).

Автор понад 20 наукових праць, зокрема довідників: «Довідник працівника газотранспортного підприємства» (2001), «Експлуатація і технічне обслуговування газорозподільних станцій магістральних газопроводів» (2003).

Захоплення: мотокрос, підводне плавання.