Рудоволоса бестія (фільм)

• Джин Гарлоу — Ліліан 'Ліл' / 'Руда' Ендрюс Леджендр
• Честер Морріс — Вільям 'Білл' / 'Віллі' Леджендр молодший
• Льюїс Стоун — Вільям 'Вілл' Леджендр старший
• Лейла Гайємс — Ірен 'Рен' Леджендр
• Уна Меркел — Селлі
• Генрі Стефенсон — Чарльз Б. 'Чарлі'
• Шарль Буає — Альберт
• Мей Робсон — тітка Джейн
• Гарві Кларк — дядько Фред

Виробництво фільму було складним з самого початку. Продюсер Ірвінґ Тальберґ був стурбований тим, що оригінальна історія і перший проект сценарію Френсіса Скотта Фіцджеральда занадто серйозні, і запропонував переписати його Аніті Луз, він попросив її зробити сценарій більш веселим і грайливим, з більшим наголосом на комедію.

Перед Гарлоу, MGM хотіла залучити у проект Клару Боу, яка погодилася зіграти головну роль, але заперечували проти «майбутніх послуг» для студії.

До виходу в прокат Тальберґ, заздалегідь, працював з Конторою Віла Гейза для впевненості в тому, що фільм отримає дозвіл на широкий прокат. Адже Кіновиробничий кодекс вимагав, що злочинець не повинен отримувати користь від злочину чи залишатись безкарним, гріх має бути покараний. До цього додавалися ще й відверто сексуальне зображення Гарлоу з кількома сценами, в яких вона була частково роздягнута, або чинила очевидне сексуальне домагання.

Тальберґ погодився на сімнадцять скорочень, щоб фільм міг вийти на екранах у США. Однак після випуску, він все одно отримав велику кількість скарг від ображених покровителів кіно. Оригінальна театральна версія була заборонена для показу у кінотеатрах Великої Британії,[1] він ніколи не демонструвався повторно аж до 1965 року.[2] Фурор довкола його випуску викликав значний розголос і фільм отримав касовий успіх.