Рудольф Голсті

Ейно Рудольф Вольдемар Голсті (нар. 8 жовтня 1881(18811008) Ювяскюля — пом. 3 серпня 1945, Пало-Альто) — фінський політик, журналіст та дипломат. Також обіймав посаду міністра закордонних справ Фінляндії (1919—1922 та 1936—1938).

Рудольф Голсті
фін. Rudolf Holsti
Ім'я при народженні фін. Eino Rudolf Woldemar Holsti
Народився 8 жовтня 1881(1881-10-08)[1][2][3]
Ювяскюля, Фінляндія
Помер 4 серпня 1945(1945-08-04)[3][4] (63 роки)
Пало-Альто, Каліфорнія, США
Країна  Фінляндія
 Велике князівство Фінляндське
Діяльність політик, журналіст, дипломат, викладач університету
Alma mater Ressu Upper Secondary Schoold (1901) і Гельсінський університет (1914)
Науковий ступінь магістр мистецтв (1908), ліценціат філософіїd (1913), доктор філософії (1914) і почесний доктор (1938)
Знання мов фінська
Заклад Стенфордський університет
Посада депутат Едускунта, міністр закордонних справ Фінляндії, депутат Едускунта, міністр закордонних справ Фінляндії, доцент і посол Фінляндії в Естоніїd
Партія Національна прогресивна партіяd
Діти Ole Holstid і Kalevi J. Holstid
Нагороди

Біографія

З 1919 року він представляв Національну прогресивну партію. Голсті працював в газетах таких міст як Гямеенлінна, Лахті та Гельсінкі разом зі своїм другом та однокласником Йоельом Лехтоненом.

Був послом в Естонії з 1923 до 1927 року. Представляв Фінляндію у Лізі Націй.

В 1936 році отримав портфель міністра закордонних справ. Він чітко усвідомлював, що найбільшу загрозу для миру в Європі становить Німеччина. Голсті був переконаний, що самого нордичного нейтралітету недостатньо, щоб гарантувати безпеку Фінляндії.

У лютому 1937 здійснив офіціний візит до Москви. Його метою було розвіяти підозри, які викликала фінська зовнішня політика у Радянського Союзу та Заходу. У своїх розмовах із наркомом закордонних справ Литвиновим та іншими представниками СССР Голсті намагався запевнити візаві в тому, що жодна уповноважена особа у Фінляндії не схвалить політики, яка б зробила країну полем бою Німеччини та СССР. Голсті також зустрівся з наркомом оборони маршалом К. Є. Ворошиловим і начальником генштабу маршалом О. І. Єгоровим. Фінський міністр закордонних справ запевнив їх, що Фінляндія сприйматиме будь-яке вторгнення на свою територію як акт агресії. Візит Голсті приніс нетривалу «відлигу» в фінсько-радянських відносинах.[5]

В подальшому він переїхав до США разом із двома синами. У нього були дружні відносини з Гербертом Кувером, президентом Фінляндії, а також міністром Фінляндії.

Помер 3 серпня в лікарні міста Пало-Альто під час операції. Його дружина померла 22 липня 1951 року від туберкульозу.

Примітки
  1. https://www.eduskunta.fi/FI/kansanedustajat/Sivut/910503.aspx
  2. Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  3. SNAC — 2010.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Вехвіляйнен, Оллі (2010). Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією (Українською). Темпора. с. 30–31. ISBN 978-966-8201-47-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.