Рудольф Пех
Рудольф Пех (нім. Rudolf Pöch; 17 квітня 1870, Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії — 4 березня 1921, Інсбрук) — австрійський лікар, антрополог і етнолог.
| Рудольф Пех | |
|---|---|
| Rudolf Pöch | |
 | |
| Народився |
17 квітня 1870 м. Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
4 березня 1921 (50 років) м. Інсбрук, Австрія |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Країна |
 Австрія |
| Національність | австрієць |
| Діяльність | антрополог, викладач університету, фотограф, лікар, мандрівник-дослідник |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | медицина, антропологія, етнологія |
| Заклад | Віденський університет |
| Членство | Австрійська академія наук |
 Рудольф Пех у Вікісховищі | |
Пех також відомий як піонер у галузі фотографії, кінематографії та аудіотехніки. Був основоположником Інституту антропології та етнографії Віденського університету.
Життєпис
Праця в етнологічному музеї в Берліні надихнула Рудольфа Пеха провести експедицію до Нової Гвінеї (1901—1906), де він був першим, хто запропонував наукові докази існування пігмеїв на цьому острові. Технічне обладнання Пеха складалося з фотокамери, кінокамери і фонографа, що дозволило записувати корінне населення на відео та аудіо. Його 72 записи пісень і повістей папуаськими мовами на той час були великою сенсацією.
Між 1907 і 1909 роками відбулася друга експедиція під керівництвом Пеха до Південної Африки. Під час Першої світової війни проводив етнологічні дослідження в таборах для військовополонених.
Хоча багато з теорій Пеха про корінних жителів Нової Гвінеї виявилися помилковими, проте сучасні дослідники і музеї й надалі користають з його досліджень і колекцій. Його технічне обладнання експонується в Музеї природознавства у Відні.
Помер в Інсбруку 4 березня 1921 року, похований на Центральному кладовищі у Відні.
Вшанування пам'яті
_Gruppe_0_Reihe_1_Grab_Rudolf_P%C3%B6ch.JPG.webp)
У 1931 році на честь Рудольфа Пеха названа вулиця у Відні в районі Пенцінг.
Праці
- «Reprints of Papers on the Bushman Tribes» (1910),
- «Reisen im Innern Südafrikas zum Studium der Buschmänner in den Jahren 1907 bis 1909» (1910),
- «Über die Kunst der Buschmänner» (1911).
Джерела
- Weninger M. Pöch Rudolf // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 8, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. — Wien 1983. — S. 138—139. ISBN 3-7001-0187-2 (S. 138, S. 139). (нім.)