Рудольф I (король Верхньої Бургундії)
Рудольф I (*Rodolphe I бл. 859 — 25 жовтня 912) — король Верхньої Бургундії у 888—912 роках.
| Рудольф I | |
|---|---|
| Народився | бл. 859 |
| Помер | 25 жовтня 912 |
| Діяльність | політик |
| Титул | король Верхньої Бургундії |
| Посада | монарх |
| Термін | 888—912 роки |
| Попередник | засновано |
| Наступник | Рудольф II |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Старший Дім Вельфів |
| Батько | Конрад II Осерський |
| Мати | Вальдрада Вормська |
| Брати, сестри | Adélaïde de Bourgogned і Odo I, Count of Troyesd |
| У шлюбі з | Guilla of Provenced |
| Діти | 2 сина та 4 доньки |
Життєпис
Герцог
Походив зі Старшого дому Вельфів. Син Конрада II, графа Осера і маркграфа Верхньої (Транс'юранської) Бургундії, і Вальдради (Ірментруди) Вормської. Після смерті батька в 876 році Рудольф успадкував його володіння в Транс'юранской Бургундії, отримавши титул маркграфа Верхньої Бургундії (Транс'юраніі).
У 885 році імператор Карл III Товстий визнав за Рудольфом титул герцога Верхньої Бургундії.
Після повалення в 887 році імператора Карла III Толстого знать і духовенство цієї частини колишнього Бургундського королівства зібралися в 888 році в місті Сент-Моріс в Вале і проголосили своїм королем Рудольфа. У результаті було утворено незалежне королівство Верхня Бургундія, яке включило в себе північну частину колишнього королівства Прованс: сучасні Франш-Конте, Савойю, Аоста, територію сучасної західної Швейцарії (Базель, Вале). Канцлером свого королівство він зробив Т'єррі, єпископа Безансона.
Король
Рудольф I намагався відродити єдність «Серединного королівства» імператора Лотаря I. Проте його спроба завоювати Лотарингію натрапила на рішучу відсіч Арнульфа Каринтійського, короля Східно-Франкського королівства, Цвентібольда, короля Лотарингії, Людовика III, короля Нижньої Бургундії.
У 894 році Цвентібольд Лотаринзький захопив північ Верхньої Бургундії до Безансонського єпископства. Ці володіння Цвентібольд зберігав до своєї загибелі в 900 році, його владу визнав навіть Т'єррі, єпископ Безансона. Для того, щоб зберегти своє королівство, Рудольф I відмовився від претензій на Лотарингію. Завдяки цьому Арнульф Каринтійський визнав незалежність Верхньої Бургундії.
Смерть Арнульфа і Цвентібольда дозволила Рудольфу I повернути втрачені володіння. Після цього він збільшив королівство, приєднавши Сален. 911 року, скориставшись війною між Конрадом I, королем Східно-Франкського королівства, та Карлом III, королем Західно-Франкського королівства, захопив важливе місто Базель.
Відносини з іншими сусідами король Верхньої Бургундії зміг налагодити, організувавши династичні шлюби. Його сестра Аделаїда (Адельгейда) була видана за Річарда I, герцога Бургундії, сам він одружився з Віллою, сестрою короля Людовика III, короля Нижньої Бургундії, який, в свою чергу, одружився з донькою Рудольфа I.
Помер у 912 році, владу успадкував старший син Рудольф II.
Джерела
- Reuter, Timothy (1991). Germany in the early middle ages, c. 800—1056. Addison-Wesley Longman Ltd. ISBN 0-582-49034-0.
- Rudolf Schieffer: Rudolfinger. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 198—200