Людовик III Сліпий
Людовик III Сліпий (фр. Louis III l'Aveugle, італ. Ludovico III il Cieco, близько 880 — 28 червня 928, Арль) — імператор Заходу (901—905), король Провансу (887—928), король Італії (900—905), король Нижньої Бургундії (887—928), син Бозона В'єнського, короля Нижньої Бургундії, й Ірменгарди, дочки імператора Людовика II. Був одружений з Аделаїдою Бургундською.
| Людовик III Сліпий фр. Louis III l'Aveugle, італ. Ludovico III il Cieco | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 лютого 901 — 21 липня 905 | |||
| Коронація: | 22 лютого 901, Рим | ||
| Регент: | Гуго Арльський (21 липня 905 — 28 червня 928) | ||
| Попередник: | Арнульф Каринтійський | ||
| Наступник: | Беренгар I | ||
| |||
| 12 жовтня 900 — 21 липня 905 | |||
| Коронація: | 12 жовтня 900 | ||
| Попередник: | Беренгар I | ||
| Наступник: | Беренгар I | ||
| |||
| 11 січня 887 — 28 червня 928 | |||
| Попередник: | Бозон В'єнський | ||
| Наступник: | Гуго Арльський | ||
| Народження: |
близько 880 Отен | ||
| Смерть: |
28 червня 928 Арль | ||
| Рід: | Бозоніди | ||
| Батько: | Бозон В'єнський | ||
| Мати: | Ірменгарда Італійська | ||
| Шлюб: | Anne de Constantinopled | ||
| Діти: | син: Карл Костянтин | ||
Родовід
Авіт, Римський Імператор
- Папінілла, Патриція
- Торнаній Ферреол, Сенатор
- Ферреол, Римський Сенатор
- Ансберт, Римський Сенатор
- Арноальд, Єпископ Мецький
- Дода, шляхтянка
- Ангізель, шляхтич
- Піпін Герістальський, Мажордом Австразії
- Карл Мартел, Герцог Франків
- Піпін Короткий, Король франків
- Карл I Великий, Римський Імператор
- Людовик I Благочестивий, Римський Імператор
- Лотар I, Римський Імператор
- Людовик II, Римський Імператор
- Ірменгарда, Королева Нижньої Бургундії
- Людовик III, Римський Імператор
- Карл II, Римський Імператор
- Людовик, Король Східних Франків
- Піпін, Середніх Франків
Правління
У 900 році великі феодали закликали Людовіка до Італії, де 12 жовтня коронували його як короля Ломбардії, а 22 лютого 901 року Папа Бенедикт IV увінчав його в Римі імператорської короною. Однак владу Людовика над Італією оскаржував Беренгар I, який змусив його залишити країну. Повернувшись в 904 році, Людовик оволодів Ломбардією, проте 21 липня 905 року Беренгар I взяв його в полон у Вероні, осліпив і вислав до Провансу, де він і залишався до кінця життя. Людовик помер у місті Арль.