Руйнування Тейського мосту

Міст через річку Тей, найдовший в той час у світі, був урочисто відкритий в 1878 році. Протяжність його сягала понад три кілометри, а спирався він на чавунні ферми, встановлені на вісімдесяти шести кам'яних биках. Зводив його інженер Томас Буч і запевняв усіх, що ця новітня споруда з чавуну і бетону не тільки найдовша в світі, але і найміцніша, найнадійніша, міст прослужить довгі роки на благо процвітаючої Великої Британії.

Інженеру Бучу вірили, однак поїздка на поїзді по найдовшому у світі мосту не всім приносила задоволення. З'ясувалося, що вітри приганяли з моря масу води, через що міст починав дивно порипувати, залізо терлося до заліза і багато хто побоювався, що якась із ферм не витримає і ось-ось завалиться в воду. Особливе побоювання викликали найдовші прольоти довжиною в сімдесят чотири метри, яких було одинадцять. Але до пори до часу все обходилося. Машиністи і кондуктори переконували боязких пасажирів, що міст зовсім новий і нічого боятися не слід. І, все ж на найдовших прольотах швидкість знижували, рухаючись черепашачим кроком.

28 грудня строго за розкладом — о 18 годині 20 хвилин — коли вже було зовсім темно, від едінбурзького вокзалу Бернтайленд відійшов поштовий потяг, що прямував на протилежний бік річки Тей в місто Данді. У поїзді не було пасажирів першого і другого класу (як зазвичай буває в будні дні), адже 28 грудня 1879 року був неділею і більшість заможних людей проводило свій вільний час у будинках. Однак у вагонах третього класу було 75 пасажирів.

В той день погода була неспокійною, з ранку дув вітер і гнав хмари. Вода в річці бурлила, покрилася баранчиками і загрожувала розливом, а до вечора розпочався сильний дощ. Міст, як завжди, поскрипував. О 19 годині 13 хвилин поїзд минув останню невелику станцію Ворм, де забрав ще кілька пасажирів (в основному жінок і дітей) і в'їхав на перший проліт. Швидкість у нього була всього п'ять кілометрів на годину. Машиніст, попереджений про ураганний вітер, не хотів ризикувати і сподівався в темпі черепашачого кроку спокійно переїхати на інший бік річки.

Обхідник станції Томас Барклі ще деякий час спостерігав, як в темряві віддалялися червоні вогні останнього вагона. Вітер був поривчастий. Барклі деякий час ще дивився вслід поїзду, але раптово відчув, як різкий порив вітру ледве не звалив його з ніг. В цей же момент пролунав якийсь приглушений гуркіт, і попереду відразу ж зникли червоні вогні поїзда.

Відчуваючи недобре передчуття, Барклі якийсь час стояв, протираючи очі, але так як вогні більше не з'являлися, він негайно ж попрямував у свою сторожку і почав телеграфувати в місто Данді. Але лінія мовчала, і телеграф не працював. Це могло означати тільки одне: кабель, що тягнувся всередині ферм моста, був обірваний. Підозри колійного обхідника посилилися, і він став телеграфувати в Едінбург.

А на іншій стороні річки Тей чекали поїзда, який запізнювався вже на чотири хвилини. Вітер досягав такої сили, що з будівлі залізничного вокзалу зірвало дах. Службовці станції вибігли на вулицю і стали пильно вдивлятися в темряву, але міст був зруйнований, а ніяких вогнів на ньому не було видно. Спроба зв'язатися по телеграфу з Уормітом нічого не дала, зв'язок був обірваний.

Це могло означати найгірше. Поїзд не міг просто так зникнути. Щовечора вогні поїзда, які наближалися бачили службовці станції і пасажири. Його зустрічали завжди в один і той же час, йому просто нікуди було подітися. Зупинитися в таку погоду? Це загрожувало багатьма неприємностями. І чому у нього погасли вогні? — такими питаннями задавалися люди на станції.

Все з'ясувалося, коли з берега річки прибігли люди і розповіли, що бачили, як під час найсильнішого пориву вітру в воду впав один з найдовших прольотів — той, довжина якого становила сімдесят чотири метри … І разом з ним у воду неквапливо впав освітлений потяг. Розпочаті відразу рятувальні роботи ні до чого не привели. Ніч, темрява, сильний вітер і бурхливі хвилі заважали пошукам.

У суді, на якому розбиралися причини трагедії, давав свідчення і інженер Буч. Положення його було дуже важким. Його одного звинувачували у всьому, що трапилося. Інженер особливо не виправдовувався, вважаючи, що в усьому був винен ураган. Вітру такої сили ніхто не міг очікувати. Міст не витримав подвійного навантаження і ураганного пориву. Буч вважав, що всі його розрахунки були вірними і швидше за все причину слід шукати ще й в якості металу. І тоді на процес був викликаний представник ливарної фірми, постачальник залізних матеріалів для моста, який був змушений визнати, що якість чавуну і заліза не завжди відповідала необхідним нормам. Згодом там, де був виявлений розрив, якість матеріалів виявилась дуже низькою.

Коли з дна річки підняли локомотив, то з'ясувалося, що він при падінні не дуже сильно постраждав. Після невеликих ремонтних робіт його знову пустили на рейки, правда, вже на інших залізничних коліях. Міст відновили, зробили більш міцним і надійним. А інженер Буч після того судового процесу прожив всього шість місяців і помер від серцевого нападу.

• 91 black-and-white photographs of the wrecked piers of the Tay Bridge showing destroyed piers and girders, wreckage of train and steam engine from National Library of Scotland
• Tom Martin's engineering analysis of the bridge disaster
• Reappraisal of the Tay Bridge disaster Відкритий університет
• The Tay Bridge Disaster at Failure Magazine
• Dundee local history centre page on the disaster
• Tay Victims listing {reference only}
• Find a grave memorial of Tay River victims
• Firth of Tay Bridge Disaster 1879: Worst Structural Disaster in British History at Suburban Emergency Management Project
• Tay Bridge Disaster: Appendix to the Report Of The Court of Inquiry. Includes a large number of drawings of the bridge, and calculations of the result of wind pressure on the structure
• Report from the Select Committee on the North British Railway (Tay Bridge) Bill; together with the Proceedings of the Committee and Mins of Ev. All the oral evidence given, reproduced verbatim — a very large file but sometimes a useful corrective to reinterpretation by secondary sources
• The Tay Bridge Collection at Archive Services, University of Dundee
• Was Disaster Built into the First Tay Bridge? Article relating to the University of Dundee's holdings on the disaster