Руй Бенту

Народився 4 січня 1972 року в місті Сілвеш. Розпочав займатись футболом у рідному місті, а 1987 року опинився в академії «Бенфіки». У її складі 29 вересня 1991 року дебютував у португальській Прімейрі у грі проти «Торренсе» (3:1) і до кінця сезону зіграв у 24 іграх.

Після закінчення свого дебютного сезону 1992 року Руй перейшов у «Боавішта», в складі якої провів наступні дев'ять сезонів, взявши участь у 242 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Боавішти», був основним гравцем захисту команди. З клубом він завоював Кубок Португалії у 1997 році, а також допоміг команді вперше в історії виграти чемпіонат Португалії у 2001 році.

У тому ж році він перейшов в столичний «Спортінг», де став виступати із своїм однофамільцем Паулу Бенту, з яким вони боролись за місце в основі[1]. У першому ж сезоні за новий клуб, Руй вдруге у кар'єрі завоював Кубок і виграв чемпіонат Португалії, а також втретє здобув національний Суперкубок.

2004 року Бенту перейшов у клуб третього дивізіону «Академіку» (Візеу), де став граючим тренером незабаром і завершив ігрову кар'єру.

1991 року у складі юнацької збірної Португалії до 20 років став переможцем домашнього молодіжного чемпіонату світу, взявши участь у 6 іграх на турнірі[2].

Протягом 1991—1994 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії, з якою став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи 1994 року у Франції. Всього на молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах.

1996 року захищав кольори олімпійської збірної Португалії на Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, зігравши у шести матчах і допоміг команді зайняти четверте місце.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії у відбірковому матчі чемпіонату Європи 1992 року проти збірної Греції (1:0)[3]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 6 матчів.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2005 року, очоливши тренерський штаб клубу «Баррейренсі», а у 2006–2007 роках тренував «Пенафіел».

2008 року став головним тренером «Боавішти», але під його керівництвом команда у сезоні 2008/09 вилетіла з другого дивізіону, зайнявши передостаннє місце.

У липні 2009 року Бенту був призначений головним тренером юнацької збірної Португалії до 17 років[4], яку вивів на Юнацький чемпіонат Європи 2010 року у Ліхтенштейні, але на самому турнірі підопічні Бенту не змогли вийти з групи, здобувши лише одну перемогу у трьох матчах.

2 березня 2011 року Бенту прийняв пропозицію попрацювати у клубі вищого дивізіону «Бейра-Мар», зайнявши місце Леонардо Жардіма[5]. Бенту вдалося врятувати команду від вильоту за підсумками сезону 2010/11, зайнявши 13 місце, але по ходу наступного сезону 26 лютого 2012 року він був звільнений від своїх обов'язків і залишив клуб з Авейру[6].

В січні 2004 року очолив тайський клуб «Бангкок Юнайтед»[7], але вже у квітні був звільнений з посади[8].

6 жовтня 2015 року Бенту повернувся до найвищого дивізіону Португалії, змінивши Вітора Панейру на чолі «Тондела», підписавши угоду до кінця сезону 2015/16[9]. Однак вже 8 грудня він пішов з команди за взаємною згодою, здобувши з командою лише одно очко у п'яти іграх, через що клуб опустився на останню позицію[10].