Рункевич Степан Григорович

Рункевич Степан (11 січня 1867 — 1924) — історик церкви, письменник.

Біографія

Народився у родині протоєрея Мінської єпархії.[1] Закінчив курс Санкт-Петербурзької духовної академвії 1891 році. За студентства брав участь у діяльності «студентів-проповідників» і вів народні релігійно-моральні читання в церквах, громадських і приватних залах і нічліжних будинках. Перебував на службі канцелярії обер-прокурора Синоду. Приват-доцент Петербурзького університету, член навчального комітету при Святійшому Синоді.

Праці
  • «История минской архиепископии (1793 — 1832)» (1893)
  • «История русской церкви под управлением св. Синода», т. І (1900)
  • «Описание документов архива западно-русских униатских митрополитов» (2 тт., 1897—1907)
  • «Приходская благотворительность в СПб.» (СПб., 1900);
  • «Русская церковь в XIX веке. Исторические наброски с иллюстрациями» (СПб., 1901).
  • «О добродетелях и подвигах по творениям святого Василия Великого» (1906);
  • «Архиереи петровской эпохи в их переписке с Петром Великим» (1906);
  • «Александро-Невская лавра (1713–1913)» (1913);[2]
  • «Великая отечественная война и церковная жизнь. Кн. 1: Распоряжения и действия Святейшего Синода в 1914–1915 гг.» (1916)

Примітки
  1. Историки Церкви. Исследователи и толкователи Священного Писания
  2. Степан Григорьевич Рункевич (1867 - 1924). Жизнь и служение на переломе эпох. Архів оригіналу за 6 липня 2009. Процитовано 24 листопада 2009.

Література


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.