Рутвиця жовта

Рутвиця жовта[1][2] (Thalictrum flavum) — вид рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae), поширений у Європі, середній Азії й західному Сибіру. Має використання в народній медицині.

Рутвиця жовта
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Рутвиця (Thalictrum)
Вид:
Рутвиця жовта (T. flavum)
Біноміальна назва
Thalictrum flavum

Опис

Багаторічна трава 40–100 см заввишки, довгокоренева зі столонами. Стебло нерозгалужене до цвітіння, рифлене. Листки чередуються, черешкові, прилисткові. Черешки базальних листків з широкою основою з перекривними краями, навколо стовбура. Стеблових листків 5–7. Листові пластини від яйцюватих до трикутних, 2–3-перисті. Листові сегменти іноді прилисткові. Вторинні листові сегменти (вузько) зворотнояйцюваті, округлі на основі, поля загнуті, низ сіруватий[3].

Суцвіття досить коротке, щільне, рясноквіте (іноді нещільне й розкиданоквіте) — майже безлистий складний щиток. Квіти запашні, радіально симетричні, жовті, ≈ 1 см упоперек. Немає пелюсток. Чашолистків 4–5, зеленувато-білі, рано в'януть. Тичинок багато, нитки жовті, 2–4 мм завдовжки; пиляки очевидно коротші. Маточок 6–9. Плід — ≈10-хребетна, 3–4.5 мм завдовжки, безчерешкова сім'янка[3].

Поширення

Поширений у Європі, середній Азії й західному Сибіру[4]. Населяє заліснені луки, узбіччя доріг і залізниць[3].

В Україні зростає на вологих луках, берегах річок, серед чагарників — на всій території, спорадично[2].

Галерея

Примітки

  1. Thalictrum flavum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 52. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 18.11.2018. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.11.2018. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.