Рутульська мова
Рутульська мова — мова кавказької народності рутульців. Належить до Лезгінської групи Північнокавказької мовної родини. Число мовців у Росії - 30 360 осіб (2010). Поширений в Рутульському районі Дагестану, а також у деяких селищах (Кайнар (Гайнар), Хирса, Ак-булах, Дашюз, Шин, Шорсу та ін.) Аглютинативна мова ергативного устрою. Писемність на основі кирилиці з 1990 року.
Рутульська мова | |
---|---|
МыхIабишды чIел | |
Поширена в | Рутульський район (Дагестан, Росія) |
Регіон | Кавказ |
Носії | 47 400 осіб (2010)[1] |
Писемність | безписемна |
Класифікація |
Північнокавказькі мови >>
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | rut |
Діалекти
Рутульська мова поділяється на 5 діалектів:
- мухадський
- шиназький
- мюхрекський
- іхрекський
- борчинсько-хіновський[2]
Фонетика
Вибухові приголосні у рутульскій, як і в інших лезґінських мовах, поділяються на:
- дзвінкі
- глухі подихові
- глухі ейєктивні (абруптивні)
- глухі неподихові (преруптивні)
Приголосні звуки рутульської мови:
Губні | Губно-зубні | Дентальні | Свистячі | Шиплячі | Палатальні | Велярні | Увулірні | Фариінґальні | Ларінґальні | |
Носові | м [m] | н [n] | ||||||||
Вибухові та африкати | б [b], п [pʰ], пӀ [pʼ], пп [p] | д [d], т [tʰ], тӀ [tʼ], тт [t] | дз [ʣ], ц [ʦʰ], цӀ [ʦʼ], цц [ʦ] | дж [ʤ], ч [ʧʰ], чӀ [ʧʼ], чч [ʧ] | г [g], к [kʰ], кӀ [kʼ], кк [k] | хъ [qʰ], кь [qʼ], къ [q] | ъ [ʔ] | |||
Фрикативи | в [v], ф [f] | з [z], с [s] | ж [ʒ], ш [ʃ] | гг [ɣ], хь [x] | гъ [ʁ], х [χ] | гӀ [ʕ], хӀ [ħ] | гь [h] | |||
Сонорні | р [ɾ], л [l] | |||||||||
Ґлайди | й [j] |
Морфологія
Відмінювання іменних частин мови
Відмінки у рутульській мові поділяються на:
- основні: називний, ергативний, родовий, давальний та спільний,
- локативні: поділяються на 5 серій по 3 відмінки (місцевий, вихідний та напрямковий).
Іменник
Іменники за способом утворення відмінкових форм поділяються на 6 типів. Перші 4 типи являють іменники однини у яких основа непрямих відмінків збігається з називним (I), ергативним (II), родовим (III) та давальним (IV) відмінком відповідно. V та VI типи являють іменники множини, що позначають живих та неживих істот.[2]
Приклади відмінювання іменників I-IV типів:
Відмінок | I тип | II тип | III тип | IV тип | |||||
"батько" | "дівчина" | "бик" | "дім" | "син" | "місяць" | "кам'янка" | "сокира" | "сльоза" | |
Називний | дид | рыш | йац | хал | дух | ваз | зизаь | балта | нагъв |
Ергативний | дидаь | рышере | йацара | халыра | духара | вазыра | зизаьдираь | балтыдираь | нагъвалыра |
Родовий | дидды | рышед | йацад | халыд | духарды | вазырды | зизаьдид | балтыдид | нагъвалды |
Давальний | дидис | рышес | йацас | халыс | духарыс | вазырыс | зизаьдис | балтыдис | нагъвалыс |
Спільний | дидыхьван | рышаьхьван | йацахьван | халыхьван | духарыхьван | вазырыхьван | зизаьдихьван | балтыдихьван | нагъвалыхьван |
Місцевий I | хала | духарда | вазыра | зизаьдаь | балтыдаь | нагъвала | |||
Напрямковий I | диды̄ | рышы̄ | йацы̄ | халы̄ | духары̄ | зизаьды̄ | |||
Вихідний I | хала̄ | духар | вазыра̄ | зизаьда̄ь | балтыда̄ь | нагъвала̄ | |||
Місцевий II | дидихь' | рышихь' | йацахь' | халыхь' | духарыхь' | вазырыхь' | зизаьдихь' | балтыдихь' | нагъвалыхь' |
Напрямковий II | дидихь'даь | рышихь'даь | йацахь'даь | халыхь'даь | духарыхь'даь | вазырыхь'даь | зизаьдихь'даь | балтыдихь'даь | нагъвалыхь'даь |
Вихідний II | дидихь'ла | рышихь'ла | йацахь'ла | халыхь'ла | духарыхь'ла | вазырыхь'ла | зизаьдихь'ла | балтыдихь'да (<- -ихь'ла) | нагъвалыхь'ла |
Місцевий III | диддаь | рышдаь | йацда | халда | духарда | вазырда | зизаьдидаь | балтыдидаь | нагъвалыда |
Напрямковий III | диддаь | рышдаь | йацда | халда | духарда | вазырда | зизаьдидаь | балтыдидаь | нагъвалыда |
Вихідний III | дида̄ | рышда̄ | йацда̄ | халда̄ | духарда̄ | вазырда̄ | зизаьдида̄ | балтыдида̄ | нагъвалыда̄ |
Місцевий IV | дидыхда | рышыхда | йацахда | халыхда | духарыхда | вазырыхда | зизаьдихда | балтыдихда | нагъвалыхда |
Напрямковий IV | дидыхда | рышыхда | йацахда | халыхда | духарыхда | вазырыхда | зизаьдихда | балтыдихда | нагъвалыхда |
Вихідний IV | дидыхда | рышыхла | йацахла | халыхла | духарыхла | вазырыхла | зизаьдихла | балтыдихла | нагъвалыхла |
Вихідний V | дидыла | рышыла | йацала | халыла | духарыла | вазырыла | зизаьдыла | балтыдыла | нагъвалыла |
Відмінювання іменників V типу:
Відмінок | "ведмеді" | "брати" |
Називний | сибаь | шубаь |
Ергативний | сибаьшаь | шубаьшаь |
Родовий | сибаьшды | шубаьшды |
Давальний | сибаьшис | шубаьшис |
Спільний | сибаьшихьван | шубаьшихьван |
Місцевий I | сибаьшдаь | шубаьшдаь |
Напрямковий I | сибаьшы | шубаьшы |
Вихідний I | - | - |
Місцевий II | сибаьшихь' | шубаьшихь' |
Напрямковий II | сибаьшихь'даь | шубаьшихь'даь |
Вихідний II | сибаьшихь'ла | шубаьшихь'ла |
Місцевий III | сибаьшдаь | шубаьшдаь |
Напрямковий III | сибаьшдаь | шубаьшдаь |
Вихідний III | сибаьшда̄ь | шубаьшда̄ь |
Місцевий IV | сибаьшихда | шубаьшихда |
Напрямковий IV | сибаьшихда | шубаьшихда |
Вихідний IV | сибаьшихла | шубаьшихла |
Вихідний 5 | сибаьшила | шубаьшила |
Відмінювання іменників VI типу за основними відмінками:
Підтип | а) | б) | ||
Відмінок | "очі" | "трава, трави" | "роти" | "ножі" |
Називний | улабыр | укьбыр | г̆албыр | кӀантбыр |
Ергативний | улабырмыра | укьбырмыра | г̆алмыра | кӀантмыра |
Родовий | улабырмыд | укьбырмыд | г̆алмыд | кӀантмыд |
Давальний | улабырмыс | укьбырмыс | г̆алмыс | кӀантмыс |
Спільний | улабырмыхьван | укьбырмыхьван | г̆алмыхьван | кӀантмыхьван |
Займенник
У рутульській мові є особові, вказівні, зворотні, означені та неозначені займенники.
Особові займенники
У рутульскій мові 4 особові займенники: "зы" (я), "вы" (ти), "йе" (ми) та "ве" (ви). Замість особових займенників 3-ї особи використовуються вказівні займенники.
Відмінювання особових займенників за основними відмінками:
Відмінок | "я" | "ти" | "ми" | "ви" |
Називний | зы | вы | йе | ве |
Ергативний | за(д) | ва | йе | ве |
Родовий | (й)изды | выды | йихьды | выхьды |
Давальний | зас | вас | йес | вес |
Спільний | зихьван | выхьван | йехьван | вахьван |
Відмінювання особових займенників "зы" (я) та "вы" (ти) за локативними відмінками:
Відмінок | "я" | "ти" |
Називний | зы | вы |
Місцевий I | зада | вы |
Напрямковий I | за | вада |
Вихідний I | заа | вада̄ |
Місцевий II | зак' | вак' |
Напрямковий II | зак'да | вак'да |
Вихідний II | зак'ла | вакь'ла |
Місцевий III | захда | вахьда |
Вихідний III | захла | вахла |
Вихідний IV | за̄ла | ва̄ла |
Вказівні займенники
У рутульській мові, як і в інших Кавказьких мовах, розрізняються 3 ряди вказівних займенників:
Ряд | ||||||||
1 | ми(д) | цей | мисед | такий (як цей) | мибыйды | саме цей | микалды | подібний цьому |
2 | ти(н) | той (ближче) | тисед | такий (як той) | тинбийды | саме той | тикалды | подібний тому |
3 | гьа(д) | той (далі) | гьасад | такий (як той інший) | гьабыйды | саме той | гьакалды | подібний тому |
Відмінювання вказівного займенника "ми(д)" (цей) за основними відмінками:
Граматичний клас | I, II | III, IV |
Однина | ||
Називний | ми(д) | ми(д) |
Ергативний | минийаь | мидираь |
Родовий | минийды | мидид |
Давальний | минийис | мидис |
Спільний | минийихьван | мидихьван |
Множина | ||
Називний | мибыр | мибыр |
Ергативний | мибишаь | мимыра |
Родовий | мибищды | мимыд |
Давальний | мибишис | мимыс |
Спільний | мибишихьван | мимыхьван |
Зворотні займенники
Зворотний займенник "вудж" (сам) у рутульській мові відмінюється за числом, відмінками та граматичними класами.
Однина | Множина | ||||
Відмінок\Клас | I | II | III | IV | I-IV |
N | вудж | ридж | видж | йидж | джваьр |
E | джуда | джидаь | джваьршаь | ||
G | джуду | джиды | джваьрашьды | ||
D | джус | джис | джваьршис | ||
Com | джухьван | джихьван | джваьршихьван | ||
Місцевий I | джуда | джидаь | джваьршидаь | ||
Вихідний I | джуда̄ | джида̄ | джваьршида̄ | ||
Місцевий II | джук' | джик' | джваьршик' | ||
Напрямковий II | джухь'да | джихь'да | джваьршихь'да | ||
Вихідний II | джук'ла | джик'ла | джваьршик'ла | ||
Місцевий III | джухда | джихда | джваьршихда | ||
Вихідний IV | джуула | джиила | джваьршиила |
Джерела
- Ethnologue — 19 — Dallas, Texas: SIL International, 2016.
- Г. Х. Ібрагімов. "Рутульский язык" (російською). Москва: "Наука". Проігноровано невідомий параметр
|пубрік=
(довідка) - Б. Б. Талібов. "Сравнительная фонетика лезгинских языков" (російською). Проігноровано невідомий параметр
|пубрік=
(довідка)