Рятування Арсіної

Рятування Арсіної картина, створена венеціанським художником 16 століття Якопо Тінторетто (1518—1594).

«Рятування Арсіної»
153 × 251 cm
англ. The Liberation of Arsinoe
Творець: Якопо Тінторетто
Час створення: 1556
Розміри: 153 × 251 cm
Висота: 153 см
Ширина: 251 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: Ню і Історичний живопис
Зберігається: Дрезден, Німеччина
Музей: Дрезденська картинна галерея

Навіть серед венеціанських майстрів, таких індивідуальних і особистих, художня манера Тінторетто посідала окреме місце. Розробляючи якусь композицію, майстер ліпив маленькі фігури і прив'язував їх нитками до рами. Він міняв їх розташування, декор, ракурс тощо. Композиції Тінторетто дивують свіжістю композиційних рішень і незвичністю. Як ніхто, він володів мистецтвом використання незвичного, несподіваного ракурсу. Не менш індивідуальною була і його манера накладання фарб на полотно — швидка, темпераментна, різна за товщиною на різних місцях картини. За висловом російського художника 19 століття Сурикова, Тінторетто орав і боронив фарби пензлями на полотні, наче землю в полі.

Мотивом для створення світського за сюжетом полотна була подія, яку художник вичитав в творі «Фарсалія» давньоримського письменника Лукана. Але Тінторетто користувався переказом середньовічного французького оповідання 13 століття, де був викладений цей епізод. За французьким оповіданням Арсіноя була сестрою єгипетської цариці Клеопатри. Її спіткало нещастя і вона потрапила у вежу — в'язницю, що стояла в морі. Дівчину покохав лицар Ганімед. (І французького аноніма, і венеціанського художника мало хвилювала та обставина, що у Стародавньому Єгипті не було лицарства, яке виникло значно пізніше. Легенда хвилювала уяву великим коханням, гідним самопожертви — і це було головним для художника). Ганімед підплив вночі до вежі, кинув ув'язненим жінкам драбину з канатів (разом з Арсіноєю в ув'язненні перебувала і її служниця). Жінки обережно спустилися в човен і вночі прибули в місто Александрія.

Для посилення виразності казково — легендарного полотна художник використав контраст між темними кольорами підмурків вежі, човна і обладунка лицаря з оголеними тілами двох молодих жінок.

Література

  • Rolf Tomana Renesans w sztuce włoskiej , wyd. h.f.ullmann, 2005 ISBN 978-3-8331-4209-3
  • Malarstwo weneckie XV-XVIII wieku. praca zbiorowa , Muzeum Narodowe w Warszawie, Warszawa 1968
  • Альбом под ред. Виппера Б.р. «Венецианская живопись эпохи Возрождения. Картины Дрезденской галереи.», М., «Советский художник», 1956

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.