Рєзниченко Абрам Ісакович
Абра́м Іса́кович Рєзниче́нко (Резниченко) (* 9 (22) лютого 1916, Кременчук, Україна — † 26 червня 1973, Київ) — український графік. Був членом Спілки художників і членом Спілки журналістів СРСР.
| Рєзниченко Абрам Ісакович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
22 лютого 1916 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 26 червня 1973 (57 років) | |||
| Жанр | Графіка і ілюстрація | |||
| Діяльність | художник | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Життєпис
Абрам Ісакович Рєзниченко[1] народився в 1916 році в сім'ї ремісника, у місті Кременчук. Коли йому виповнюється 12 років він відправляється в місто Харків де вступає в художню школу. Художню освіту здобув самостійно в тому що художню школу він не встиг закінчити, в 1929 р. він починає працювати художником в багатотиражної газеті «Харківський Паровозник».
У 1933 році його перші малюнки з'являються в центральній газеті СРСР «Правда» в цей період він працює ілюстратором «Комуніста» та різних журналів. Пару років навчається в Ленінградській художній академії. Потім він їде до Києва, де починає роботу в газеті «Радянська Україна». З другої половини 1930-их pp. він робить свої перші кроки як книжковий ілюстратор. Його перші ілюстрації були зроблені до книг Миколи Островського «Як гартувалася сталь» і «Народжені бурею» 1936 р.
Рєзниченко став послідовником школи Рєпіна, він вивчає його стиль і надалі успішно застосовує його у своїх ілюстраціях. У 1941 році він стає художником газети «Червона Армія». Під час війни потрапляє у німецький полон і проводить три роки в таборі для військовополонених.
В 1944–1946 малював пропагандивні й сатиричні малюнки і плакати.[2] У 1946 році він ілюструє книгу Олександра Фадєєва «Молодая гвардия». У період 1948−1973 Рєзниченко ілюструє десятки книг відомих Радянських письменників: Олеся Гончара («Земля гуде», 1950 та «Прапороносці», 1951), Юрія Збанацького («Таємниця Соколиного бору», 1951); Валентина Бичка («До нас прийшов Ленін: вірші: для мол. шк. віку», 1966, 1989); Марка Твена («Принц і злидар», 1968) та ін.[2][3]
У 1951 році Абраму Ісаковичу Рєзниченку присуджена Сталінська премія третього ступеня, за ілюстрації до повістей Олеся Гончара «Земля гуде» і Юрія Збанацького «Таємниця Соколиного бору» але цю премію він отримав тільки в 1962 року.
Дитячі книжки ілюстровані А. Резниченком
- Твен М. Принц і злидар. Видавництво «Веселка», 1968
- Гончар О. Ілонка. Видавництво «Веселка», 1972
- Іваненко О. Рідні діти. Видавництво «Веселка», 1979
- Ткач Д. Вибрані твори. Том перший. Видавництво «Веселка», 1982
Примітки
- У деяких українських видання прізвище друкується як «А. Резниченко» , .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. том 12, С. 226
- Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 491 — ISBN 5-88500-042-5
Джерела
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 193.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.