Ріа Клаймен

Ріа Клаймен (1904—1981) була канадською журналісткою[1], яка подорожувала по СРСР і невдовзі оприлюднила відомості про Голодомор. Її було вислано з СРСР у 1932 році.[2]

Ріа Клаймен
Народилася 1904
Померла 1981
Країна  Канада
Діяльність журналістка

Біографія

Ріа Клаймен народилася в 1904 році в Польщі в єврейській родині (при народженні мала прізвище Кляйман, рос. Клейман). Через два роки її батьки разом з нею емігрували в Торонто (в деяких джерелах наводиться хибне твердження, що вона народилася у Торонто).[3] У віці 4 років вона втратила частину ноги внаслідок нещасного випадку (на неї наїхав трамвай), а роком пізніше її батько помер[4]. З 11 років працювала на заводі.

У 1928 році, у віці 24 років, вона поїхала до СРСР, щоб писати звідти про радянські реформи. Невдовзі вона близько зіткнулася з реаліями радянського режиму. Вона писала для численних газет, серед яких «Toronto Telegram» та «Daily Express».[5] Певний час працювала під керівництвом Волтера Дюранті, якій пізніше заперечував Голодомор[4].

Між іншим, вона відвідала трудові табори на крайній півночі, а також їздила на південь до Грузії на машині з двома жінками з Атланти. По дорозі до Грузії вони зустріли голодуючих українських селян у Харкові. Коли жінки прибули до Тбілісі, столиці Грузії, її заарештували за звинуваченням у повідомленні неправдивих новин про СРСР і невдовзі вислали.[6]

У 1933—1938 р., попри своє єврейське походження, вона працювала журналісткою в Німеччині. У 1938 р., коли репресії проти євреїв посилилися, вона з групою інших біженців вилетіла з Німеччини в Амстердам на літаку, який впав, але вона пережила падіння[7]. Після чого повернулась у Монреаль і стала канадською кореспонденткою для Daily Express. У 1941 р. переїхала до Нью-Йорка, де вела тихе життя і майже не публікувалася; цікавим винятком є її стаття 1967 р. для New York Times де вона писала про внесок американців у радянську індустріалізацію. Не виходила заміж і не мала дітей, тому залишилася маловідомою для дослідників; інтерес до її біографії повернувся у 2000-ті роки завдяки дослідженням Ярса Балана.

2017 р. був випущений DVD-фільм Hunger for Truth: The Rhea Clyman story[8].

Примітки
  1. New Chapters in the Ukrainian-Jewish Relationship Explored at Canada’s Limmud FSU (Part 1) – Rhea Clyman - UJE - Ukrainian Jewish Encounter. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (амер.). 19 квітня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
  2. Applebaum, Anne (2017). Red Famine: Stalin's War on Ukraine. Knopf Doubleday Publishing Group. ISBN 9780385538862. Процитовано 28 грудня 2017.
  3. Writer witnessed the horrors of prewar Soviet Union. The Canadian Jewish News (амер.). 29 грудня 2015. Процитовано 26 листопада 2017.
  4. https://www.folio.ca/historian-reveals-story-of-canadian-journalist-who-chronicled-horrors-of-holodomor/
  5. Castle, Colin (2014). Rufus: The Life of the Canadian Journalist Who Interviewed Hitler. BookBaby. ISBN 9781926991382. Процитовано 28 грудня 2017.
  6. Prokopenko, Maria (25 травня 2017). Unstoppable hunger for truth. Day Kyiv. Процитовано 28 грудня 2017.
  7. https://www.timesofisrael.com/how-a-female-jewish-journalist-alerted-the-world-to-ukraines-silent-starvation/
  8. http://holodomorct.org/2018/10/22/rhea-clyman/
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.