Рівняння Гілла

Рівняння Гілла (Дж. Гілл, 1886[1]) лінійне диференціальне рівняння другого порядку:

де  — періодична функція. Важливими частковими випадками рівняння Гілла є рівняння Матьє і рівняння Мейснера.

Рівняння Гілла можна уявити, як рівняння коливальної системи, де власна частота коливань змінюється за періодичним законом .

Рівняння Гілла дуже важливе для розуміння стійкості руху в осциляторних системах. Залежно від конкретної форми періодичної функції розв'язки можуть мати вигляд стійких квазіперіодичних коливань, або коливання будуть розгойдуватися з наростанням амплітуди експоненційно. Рівняння Гілла дозволяє також зрозуміти розщеплення енергетичних рівнів електронів у періодичному полі кристалічної ґратки.

У фізиці прискорювачів рівняння Гілла надзвичайно важливе, оскільки описує поперечну лінійну динаміку частинок у фокусувальних магнітних полях (бетатронні коливання).

В основі теорії роботи гіперболоїдних мас-спектрометрів також лежать варіанти рівняння Гілла, рівняння Матьє і рівняння Мейснера (залежно від форми зміни в часі подаваних на електроди потенціалів).

Див. також

Посилання

  1. «On the Part of the Motion of Lunar Perigee Which is a Function of the Mean Motions of the Sun and Moon», Acta Math. 8: 1–36.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.