Рівняння Дірака (графен)

Рівняння Дірака для графену — модельне диференціальне рівняння, що наближено описує спектр збуджень у графені поблизу особливих точок зони Брілюена й має вигляд, схожий на рівняння Дірака[1]. Аналогічно тому, як рівняння Дірака має наслідком запровадження поняття спіну, елементарні збудження в графені характеризуються квантовим числом, яке називають квазіспіном.

Зонна структура

Якщо врахувати тільки вклад найближчих сусідів у формування енергетичних зон, то гамільтоніан в наближенні сильного зв'язку для гексагональної ґратки приймає вигляд:

де — інтеграл перекриття між хвильовими функціями найближчих сусідів, який визначає також ймовірність переходу («стрибка») між сусідніми атомами (атомами з різних підрешіток), оператори та оператори народження, які діють на трикутних підрешітках кристалу та відповідно, та оператори знищення. Вони задовольняють звичайній антикомутаційним співвідношенням для ферміонів:

Шість векторів та вказують на найближчі вузли від вибранного центрального атому і задаються відношеннями

Перетворення Фур'є операторів народження та знищення

де інтегрирування по хвильовим векторам проводиться з першої зони Бриллюена, дозволяє записати гамильтониан у вигляді

де прийняті такі позначення:

та

Вираз (1.6) можна отримати якщо підставити (1.5) в (1.1). Розглянемо суму

яку, використавши співвідношення (1.5) можна записати у вигляді

або

Використавши співвідношення

знаходимо після інтегрування по вираз

Аналогічне перетворення другої суми в гамільтоніані (1.1) приводить до бажаного результату (1.6).

Власне значення гамільтоніану (1.8) приймає значення

яке визначає зонну структуру графена.[2]

Низькоенергетичне наближення

Зони (1.14) з позитивною енергією (квазічастки - електрони) та з негативною енергією (квазічастки - дірки) перетинаються в шести точках, які називаються діраковськими точками, оскільки поблизу них енергетичний спектр приймає "лінійну" залежність від хвильового вектора. Координати цих точок рівні

Дві незалежні долини можна вибрати так, що вершини валентних зон будуть знаходитися в діраковських точах з координатами

Розглянемо недіагональний елемент оператора Гамільтона (1.8). Разкладемо його поблизу точок Дірака (2.2) по малому параметру d

Для розклад обчислюється аналогічним чином, тому в результаті можна записати гамільтоніан для квазічасток поблизу точок Дірака у вигляді

де швидкість Фермі та

Тут та матриці Паулі.

Якщо тепер перейти до координатного представлення, зробивши фур'є перетворення гамільтоніану (2.4), то приходимо до гамільтоніану в рівнянні Дірака для квазічасток в графені

Розв'язком рівняння Дірака для графену буде чотирьохкомпонентний стовбчик вигляду

де індекси та відповідають двом підрешіткам кристалу, а знаки «+» та «-» позначають нееквівалентні точки Дірака в k-просторі.[2]

Довільне повертання системи координат

Оскільки закон дисперсії не повинен залежати в низькоенергетичному наближенні від орієнтації кристаличної решітки відносно системи координат, а рівняння Дірака для графена не має такої властивості, то виникає питання про загальний вигляд рівняння Дірака при повертанні системи координат. Ясно, що єдина відмінність між рівняннями Дірака в заданій системі координат та поверненій на кут системі координат, при умові збереження закону дисперсії, полягає в добавлянні фазових факторів. Обчислення приводять до гамильтоніану для вільних часток вигляду[3]

з якого можна отримати всі рівняння, котрі використовуються в літературі (при умові вибору протилежних K точок).

В літературі зустрічається гамильтоніан у вигляді[4]

який знаходиться з (3.1), коли кут повороту .

Розв'язок рівняння Дірака

Розглянемо оператор Гамільтона для однієї долини

Хвильова функція може буди подана у вигляді спінора, який складається з двох компонентів

Ця функція задовольняє наступному рівнянню для вільних часток

Підставляючи друге рівняння в перше, знаходимо хвильове рівняння

розв"язком якого буде плоска хвиля

Власні значення мають вигляд лінійного неперервного спектру

Другу компоненту хвильової функції легко знайти підставивши знайдений розв'язок в друге рівняння (4.3)

Таким чином, хвильова функція для долини запишеться у вигляді

Посилання

  1. Novoselov K. S. et al. «Two-dimensional gas of massless Dirac fermions in graphene», Nature 438, 197 (2005) DOI:10.1038/nature04233
  2. Sitenko Yu. A., Vlasii N. D. Electronic properties of graphene with a topological defect Nucl. Phys. B 787, 241 (2007) DOI:10.1016/j.nuclphysb.2007.06.001 Препринт
  3. Ando T. «Theory of Electronic States and Transport in Carbon Nanotubes» J. Phys. Soc. Jpn. 74, 777 (2005) DOI:10.1143/JPSJ.74.777
  4. Gusynin V. P., et. al. AC conductivity of graphene: from tight-binding model to 2+1-dimensional quantum electrodynamics Int. J. Mod. Phys. B 21, 4611 (2007) DOI:10.1142/S0217979207038022
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.