Рід Сімадзу

Рід Шімадзу (яп. 島津氏, しまずし, сімадзу-сі) японський самурайський рід періодів Камакура, Муроматі, Сенґоку й Едо.

Емблема роду Шімадзу

Короткі відомості

За родовою легендою, Шімадзу є нащадком прадавніх переселенців з Китаю, які виводили свій родовід від Цінь Ши Хуан-ді. Ці переселенці дали початок роду Коремуне, відгалуженням якого були Шімадзу. Засновником роду вважається Шімадзу Тадахіса (11791227), володар земель на півдні острова Кюсю Сацуми, Осумі та Хюги.

З 15 по 16 століття Шімадзу вступили у боротьбу за встановлення контролю над островом Кюсю. У 1578 році у битві на річці Міміґава їх війська розбили рід конкурента Отомо, а у 1584 році у у битві при Окітанавате — рід Рюдзодзі. Однак у 1587 році об'єднанню Кюсю завадило вторгнення до острова всеяпонського лідера Тойотомі Хідейосі. В результаті конфлікту, Шімадзу капітулювали перед Хідейосі, а їхні родові володіння були урізані до однієї провінції Сацума.

У 15921598 роках війська Шімадзу Йошіхіро були задіяні у корейських походах. За високі бойові якості і лиху вдачу кюсюських військ, вороги називали їх «дияволами Шімадзу».

У битві при Секіґахара 1600 року Шімадзу виступили на боці «західної колаліції» під керівництвом Ісіди Міцунарі проти армії Токуґави Іеясу. «Західники» програли битву, а їх володіння були конфісковані переможцями. Виняток становив лише рід Шімадзу, війська якого не тікали з поля бою, а атакували противника і, прорвавши декілька десятків ворожих рядів, включаючи полки самого Іеясу, змогли відступити з поля бою. За мужність Токуґава залишив за Шімадзу їхні землі Сацума-хан. Зі свого боку, Шімадзу визнали себе васалами майбутнього сьоґуна.

У 1609 році, з дозволу сьоґунату Токуґава, рід Шімадзу успішно провів завоювання королівства Рюкю на острові Окінава. Завдяки цьому він зміг поставити свій контроль торгівлю з Китаєм та Південно-Східною Азією. Впродовж періоду Едо (16031867) родина Шімадзу спромоглася накопичити багатства більші аніж їх мав центральний уряд.

У 1867 році Шімадзу, за головування Шімадзу Хісамацу, разом із родом Морі з Тьосю-хану та родом Ямауті з Тоса-хану, розв'язали війну проти сьоґунату, яка закінчилася їх перемогою та проведенням реставрації прямого імператорського правління. Предсатвники кюсюського роду увійшли до нового уряду створеної ними Японської імперії. Рід Шімадзу і особи пов'язані з ним продовжували впливати на японську політику до 1945 року.

Цікаво, що екс-прем'єр Японії Коідзумі Дзюнітіро походив з сім'ї, яка століттями служила роду Шімадзу у провінції Сацума.

Голови роду Шімадзу

Сацума-хан

[1] Українською Японською Мон Статус Період Дохід
1 Шімадзу Іехіса 島津家久
тодзама 1602 1638 770 000
2 Шімадзу Хісаміцу 島津光久
тодзама 1638 1687 770 000
3 Шімадзу Цунатака 島津綱貴
тодзама 1687 1704 770 000
4 Шімадзу Йошітака 島津吉貴
тодзама 1704 1721 770 000
5 Шімадзу Цуґутойо 島津継豊
тодзама 1721 1746 770 000
6 Шімадзу Муненобу 島津宗信
тодзама 1746 1749 770 000
7 Шімадзу Сіґетосі 島津重年
тодзама 1749 1755 770 000
8 Шімадзу Сіґехіде 島津重豪
тодзама 1755 1787 770 000
9 Шімадзу Нарінобу 島津斉宣
тодзама 1787 1809 770 000
10 Шімадзу Наріокі 島津斉興
тодзама 1809 1851 770 000
11 Шімадзу Наріакіра 島津斉彬
тодзама 1851 1858 770 000
12 Шімадзу Тадайосі 島津忠義
тодзама 1858 1871 770 000

Див. також

Примітки

  1. Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.

Джерела та література

  • 藩法研究會編 『鹿児島藩』(藩法集 8)、東京: 創文社、1969年
  • 上原兼善著 『鎖国と藩貿易 : 薩摩藩の琉球密貿易』、東 : 八重岳書房、1981年
  • 徳永和喜著 『薩摩藩対外交渉史の研究』、福岡: 九州大学出版会、2005年
  • 秀村選三編 『薩摩藩の構造と展開』、福岡: 西日本文化協会、1976年
  • 佐々木克著 『幕末政治と薩摩藩』、東京: 吉川弘文館、2004年

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.