Різанина у Барі

Різанина у Барі (алб. Masakra e Tivarit) — масове вбивство великої кількості косовських албанців у Барі, скоєне 10-ю Чорногорською бригадою Народно-визвольної армії Югославії навесні 1945 року наприкінці Другої світової війни.

Різанина у Барі
Частина злочинів югославських партизанів у Другій світовій війні
Місце атаки Бар, Чорногорія (тоді Демократична Федеративна Югославія)
Координати 42°06′00″ пн. ш. 19°06′00″ сх. д.
Мета атаки новобранці албанської національності з Косова
Дата 24-27 березня 1945
Спосіб атаки масовий розстріл,
погром
Зброя вогнепальна
Загиблі 400-450 (офіційні югославські оцінки)
2000-4000 (оцінки албанських істориків)
Число терористів невідомо; ймовірно, сотні
Підозрювані Югославська армія:
10-та чорногорська бригада
46-та сербська дивізія
сербські та чорногорські цивільні особи у Барі

Жертвами стали здебільшого ті албанці з Косова, яких НВАЮ призвала на службу, щоб використовувати у боротьбі з військами нацистської Німеччини та інших держав Осі, які тоді відходили з Балкан. Албанців із Прізрена супроводили до Бара трьома різними групами. Майже всіх членів другої групи, яка через Албанію прибула у Бар, було розстріляно.[1]

Оцінки кількості жертв коливаються від 400—450 осіб (офіційні партизанські літописці) до 1500—2000[2] (албанські історики) залежно від джерела. Є оцінки, згідно з якими, тоді у Барі знищили навіть 4300 осіб.[3]

У комуністичній Югославії це було забороненою темою, яка десятиліттями замовчувалася.[1]

Передісторія

Влада королівської Югославії в ході проведеної нею в 1930-х роках колонізації Косова відібрала земельні володіння в албанців з районів Джаковиці і Печі та наділила ними чорногорців.[2] Коли війська Осі 1941 року загарбали Югославію, багато чорногорців утекло в Чорногорію, а албанці вбили декого з колоністів у «помсту» за відібрану землю. Чимало біглих чорногорських колоністів під час війни перебували у Барі.[4]

Косовський народно-визвольний рух на початку січня 1944 року на конференції у північноалбанському містечку Буян постановив об'єднати край з Албанією. Югославські комуністи не визнали цього рішення. Наприкінці грудня 1944 року спалахнуло повстання албанців Косова проти влади нової Югославії, яке очолив націоналістичний комітет, що складався з баллістів — союзників окупантів, які мали великий вплив на маси.

Примітки
  1. MASSIVE GRAVE OF ALBANIAN VICTIMS OF TIVARI MASSACRE UNCOVERED (англ.)
  2. Barski slučaj - I dio (сербо-хорв.)
  3. Hon. Joseph J. DioGuardi, Reflecting on the History of Albanian Repression and Resistance. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 7 березня 2017.
  4. Željko Milović, PRISTAN - DRUGI SVJETSKI RAT (сербо-хорв.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.