Рімантас Норвіла

Рімантас Норвіла (лит. Rimantas Norvila; нар. 2 грудня 1957, с. Бабтай, Каунаський район, Литовська РСР, СРСР) — литовський католицький єпископ. Єпископ-помічник Каунаської архідієцезії з 28 травня 1997 по 5 січня 2002 року, єпископ Вілкавішкіської дієцезії з 5 січня 2002.

Рімантас Норвіла
лит. Rimantas Norvila
Герб
Гасло: Sperantes sumus in Deum vivum
Єпископ Вілкавішкіса
з 5 січня 2002
Обрання: 5 січня 2002
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Юозас Жемайтіс, M.I.C.
Єпископ-помічник Каунаської архідієцезії
28 травня 1997 — 5 січня 2002
Обрання: 28 травня 1997
Церква: Римо-католицька церква
Титулярний єпископ Каструм
28 травня 1997 — 5 січня 2002
Обрання: 28 травня 1997
Попередник: Juan Antonio Ugarte Pérez
Наступник: Patrick Kieran Lynch, SS.CC.
 
Альма-матер: Каунаська духовна семінарія і Папський університет святого Томи Аквінського
Діяльність: католицький священник
Народження: 2 грудня 1957(1957-12-02) (64 роки)
Каунаський район, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Священство: 24 лютого 1991
Єп. хіротонія: 29 червня 1997

Життєпис

Після закінчення середньої школи в Каунасі у 1975 році вступив у Каунаський Політехнічний інститут. У 1976—1978 роках проходив строкову службу в Радянській армії. У 1986 році вступив у Каунаську семінарію. Після успішного закінчення семінарії висвячений на священника 24 лютого 1991 року. З 1993 до 1995 року був канцлером курії Каунаської архідієцезії, а в 1994 році — директром «Карітасу». У 1995—1997 роках навчався в Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат з богослов'я.[1]

28 травня 1997 року був призначений єпископом-помічником Каунаської архідієцезії і титулярним єпископом Каструм. Єпископська хіротонія відбулася 29 червня 1997 року, головним святителем був архієпископ Сиґітас Тамкявічус. Упродовж 1997—2011 років був ректором Каунаської семінарії.

5 січня 2002 року призначений єпископом Вілкавішкіської дієцезії.[1] Був віце-президентом Конференції католицьких єпископів Литви у 2011—2014 роках, а 7 березня 2019 року повторно обраний на цей уряд.[2]

Примітки
  1. RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Процитовано 15 квітня 2021.
  2. Conferentia Episcopalis Lituaniæ (L.V.K.). GCatholic. Процитовано 15 квітня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.