Каунаська духовна семінарія

Каунаська духовна семінарія (лит. Kauno kunigų seminarija) — найбільша католицька семінарія Литви, що готує священиків для архієпархії Каунаса. Є часткою теологічного факультету Університуту Вітовта Великого.

Каунаська духовна семінарія
Оригінальна назва Kauno kunigų seminarija
Конфесія Католицизм
Церква Католицька церква
Ректор Ауреліус Жукаускас
Розташування Каунас
Сайт http://www.kks.lcn.lt
Церква Св. Троїці, що належала Каунаській семінарії. Праворуч — пам’ятник Мотеюсу Валанчюсу

Історія

Після Січневого повстання 1863 року резиденція єпископа Жмуді Мотеюса Валанчюса була перенесена із Варняя до Каунаса. У тому ж році при монастирі цистеріанців та церкви св. Георгія була створена духовна семінарія. З 1863 по 1870 кількість семінаристів була обмежена, а також посадових осіб. Російські окупанти не дозволяли набір нових учнів [1].

Литовський поет і мовознавець Антанас Баранаускас від 1867 був професором семінарії, почав викладати литовською мовою. Багато семінаристів взяло активну участь у русі книгонош (розповсюджувачі нелегальної литовської літератури).

У 1884 семінаристи почали друкувати газету «Литва» литовською мовою, однак через репресії російських окупантів, керівництво семінарії закрило газету[2]. 1892—1894 та 1909—1932 – поет і драматург Майроніс викладав у семінарії, що сприяло посиленню позицій литовської мови в освітньому процесі. У 1909 Майроніс був призначений ректором семінарії [2]. Від цього моменту викладання у семінарії велося виключно литовською мовою.

Під час Першої світової війни семінарія перемістилася до Трошкуная, каунаська будівля семінарії була перероблена під шпиталь. У 1918 після здобуття Литвою незалежності семінарія повернулася до Каунаса[1]. Між 1926 та 1940 семінарію закінчило 3078 студентів[3]. Після анексії Литви більшовиками-росіянами Каунаська семінарія залишилася єдиною у Литві, інші зачинені [1]. Кількість семінаристів на початку окупантами було обмежене до 150, потім ліміт знизився до 25 [1]. На 1 червня 1947 в семінарії, згідно доповіді голови Ради з релігійних культів, у семінарії було 150 учнів та 16 викладачів [4]. Більшість будівель семінарії були конфісковані; книгозбірня, що нараховувала біля 90 000 томів була ліквідована, обидві церкви при семінарії, церква св. Троїці та церква св. Георгія, зачинені і перетворені на склади, а більшість священиків заарештовано чи депортовані [1]. Уповноважений ради у справах релігійних культів по анекосваній Литві Ю. Ругеніс повідомляв голові ради, що у 1961 році планувалося зірвати прийом до Каунаської семінарії, але документи подали 15 чоловік із яких 5 допустили до екзаменів [5]. Ругеніс відзначав, що природний спад ксьондзів частково покривався випуском семінарії. У 1960 померло 16 ксьондзів, а випущено було 6 ксьондзів, у 1961 ці цифри склали 24 та 9 відповідно [5].

Невеличке полегшення ситуації відбулося у 1970-ті, семінарії були поверненні будівлі адміністрації та церкви св. Троїці. Будинки відремонтували за рахунок власних коштів семінарії [1]. На період з 1945 по 1981 семінарія випустила 428 священиків[6].

У 1990 після оголошення Литви незалежною, семінарії повернули усі її будівлі, вони були відновленні до візиту в Литву папи римського Івана Павла II у 1993.

Сучасний стан

Каунаська семінарія — одна із чотирьох католицьких семінарій Литви [1].

Навчання в семінарії розраховане на п’ять років, абітурієнти попередньо проходять підготовчі курси у Шілуві. Випускники семінарії отримують ступінь бакалавра Університету Вітовта Великого, де вони можуть продовжити навчання [7]. Навчальна програма семінарії скерована на розвиток духовності, гуманізму та інтелектуальних якостей студентів, а також готує до пасторських обов’язків.

У 2007 в семінарії було 35 студентів.

Відомі випускники

Примітки

  1. «Seminary of Kaunas» на сайті Католицької церкви в Литві
  2. «IŠTAKOS» //Офіційний сайт семінарії
  3. «Nepriklausomybės metai» //Офіційний сайт семінарії
  4. Ахмадуллин В.А. Деятельность органов государственного управления СССР по недопущению создания легальной системы исламского образования в Закавказье (1944 - 1965 гг.) // Научно-информационный журнал Армия и общество. - 2015. - № 4 (47). - С. 38.
  5. Ахмадуллин В.А. Деятельность органов государственного управления СССР по недопущению создания легальной системы исламского образования в Закавказье (1944 - 1965 гг.) // Научно-информационный журнал Армия и общество. - 2015. - № 4 (47). - С. 42.
  6. «Okupacijos laikotarpis» //Офіційний сайт семінарії
  7. «Dabartis» //Офіційний сайт семінарії

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.