Ріно Раппуолі

Ріно Раппуолі
Народився	4 серпня 1952 (69 років); Радікофані, Провінція Сієна, Тоскана, Італія
Країна	Італія
Діяльність	лікар-імунолог
Alma mater	Сієнський університет
Заклад	Гарвардський університет, GlaxoSmithKline, Novartis, Імперський коледж Лондона, Chiron Corporationd і Рокфеллерівський університет
Ступінь	доктор філософії
Членство	Національна академія наук США, Європейська організація молекулярної біології, Американська академія мистецтв і наук і Лондонське королівське товариство[1]
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства (2016) Paul Ehrlich and Ludwig Darmstaedter Prized Премія Антоніо Фельтрінеллі Albert B. Sabin Gold Medald Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2017) European Inventor Awardd (2017) Robert Koch Prized (2019)
	Ріно Раппуолі у Вікісховищі

Ріно Раппуолі (італ. Rino Rappuoli; 4 серпня 1952(19520804) Радікофані, Італія) — італійський вакцинолог, імунолог і мікробіолог. Доктор філософії, професор[2][3], шеф-учений GSK Vaccines.

Раніше очолював R&D у Sclavo і Novartis Vaccines, був у складі (CSO) Chiron Corporation. Його команда розробила CRM197 та MF59. Здобув ступінь доктора філософії з біологічних наук у Сієнському університеті. Був запрошеним вченим у Рокфеллеровському університеті в Нью-Йорку і Гарвардській медичній школі в Бостоні. У середині 1980-х здобув популярність у науковому середовищі завдяки результатам своєї роботи над Bordetella pertussis toxin (PT).

Автор понад 650 наукових робіт, 60 оглядів. Співредактор двох книг видавництва Springer — Influenza Vaccines for the Future[4] та Replicating Vaccines.

Нагороди та визнання

Член EMBO
Член Американського товариства мікробіології
1991: Paul-Ehrlich-und-Ludwig-Darmstaedter-Preis
2005: Medaglia al merito della sanità pubblica
2005: Іноземний член НАН США[5]
2009: Albert B. Sabin Gold Medal[6]
2009: Премія Фельтрінеллі
2010: Lifetime Achievement Award, Institute of Human Virology
2011: ESCMID Award for Excellence on Clinical Microbiology and Infectious Diseases[7]
2015: Maurice Hilleman Award
2016: член Лондонського королівського товариства[8]
2017: Міжнародна премія Гайрднера[9]
2017: European Inventor Award[10]
2017: член Американської академії мистецтв і наук[11].

Доробок

mit Giuseppe Del Giudice (Herausgeber) Influenza vaccines of the future, 2. Auflage, Springer 2011
mit Cesare Montecucco (Herausgeber) Guidebook to protein toxins and their use in cell biology, Oxford University Press 1997
mit Fabio Bagnoli (Herausgeber) Vaccine design — innovative approaches and novel strategies, Caister Academic Press 2011
mit Vincenzo Scarlato, Beatrice Arico (Herausgeber) Signal transduction and bacterial virulence, Springer 1995

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[[https://royalsociety.org/people/rino-rappuoli-12894_https://royalsociety.org/people/rino-rappuoli-12894]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://royalsociety.org/people/rino-rappuoli-12894

[2] ttps://hstalks.com/expert/1654/prof-rino-rappuoli/

[3] ttps://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/event/1935

[4] ttps://www.springer.com/la/book/9783034602785

[5] ttp://www.nasonline.org/member-directory/members/20010109.html

[6] ttps://www.sabin.org/updates/pressreleases/sabin-vaccine-institute-announces-dr-rino-rappuoli-2009-recipient-albert-b-0

[7] ttps://www.eurekalert.org/pub_releases/2011-05/s-rrr050611.php

[8] ttps://royalsociety.org/people/rino-rappuoli-12894/

[9] ttps://gairdner.org/award_winners/rino-rappuoli/

[10] ttps://www.epo.org/learning-events/european-inventor/finalists/2017/rappuoli.html

[11] ttps://www.amacad.org/person/rino-rappuoli