Ріхарда Шверінська (королева Швеції)

Ріхарда Шверінська, також Ріхардіс Шверінська, (нім. Richardis von Schwerin), (нар. близько 1347 — пом. 1377) — донька графа Шверіну Оттона I та Матильди Верленської, дружина короля Швеції Альбрехта Мекленбурзького.

Ріхарда Шверінська
нім. Richardis von Schwerin
Ріхарда Шверінська
королева-консорт Швеції
Початок правління: 1365
Кінець правління: 1377
Попередник: Маргарита Данська
Наступник: Філіпа Англійська
Дата народження: близько 1347
Місце народження: Шверін, графство Шверін
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 1377(1377)
Місце смерті: Стокгольм, Швеція
Чоловік: Альбрехт Мекленбурзький
Діти: Ерік, Ріхарда Катерина, донька
Династія: Хаґен, Мекленбурги
Батько: Оттон I
Мати: Матильда Верленська

Біографія

Найчастіше історичні джерела вказують, що Ріхарда народилась близько 1347 року. Дівчинка була єдиною дитиною графа Шверіну Оттона I та його дружини Матильди Верленської.

Найперша точна згадка про неї датована 1352 роком, коли Оттон I обіцяв місто Бойценбург як її посаг в ході переговорів щодо її шлюбу із сином герцога Мекленбургу Альбрехта II. Останній, в свою чергу, гарантував їй місто Грефесмюлен для пожиттєвої ренти. 12 жовтня 1352 року у Вісмарі був підписаний шлюбний контракт молодих людей.

Портрет Альбрехта Мекленбурзького, замок Гріпсгольм

Ріхарда втратила батька у січні 1357 року. Оскільки він не мав синів, Шверін успадкував його брат Миколай I, який правив Текленбургом. Втім, вже за рік той продав графство Альбрехту II Мекленбурзькому, свекору Ріхарди, який зробив Шверінський замок своєю резиденцією. Остання згадка про матір дівчини датується 1361 роком.[1] Схоже, її удовиною землею був амт Нойштадт.[2]

Йоганнес Месеніюс свідчить, що вінчання Ріхарди з Альбрехтом Мекленбурзьким відбулося у 1365 році, коли Ріхарда прибула до Швеції.[3] Оскільки наречений, якому тоді було близько 27 років, у 1364 став королем даної країни. Інші дані вказують роком весілля 1359-й.[4]

Альбрехт не зміг завоювати прихильність своїх підданих чи утримати її.[5] Його політика надання багатьох урядових посад німцям викликала невдоволення й стала причиною гуртування опозиції навколо Маргарити Данської.[6]

У подружжя народилося троє дітей:[3]

  • Ерік (?—1397) — герцог Мекленбургу, був одружений із Софією Померанською, дітей не мав;
  • Ріхарда Катерина (між 1370 та 1372—1400) — дружина герцога Герліцу Йоганна, мала єдину доньку;
  • донька (?—?).

Королева названа консортом Швеції у трьох листах Папи Римського Григорія XI, написаних 12 лютого 1373 року.

Остання письмова згадка про Ріхарду датована 23 квітня 1377 року, коли вона видала охоронне письмо про захист маєтків в Уппланді Інгегерді Йонсдоттер, дружині Петера Інґебйорнссона. Обоє тривалий час перебували на службі у королеви та її дітей.[3]

Йоганнес Месеніюс також вказує 1377 роком смерті Ріхарди. Королева була похована у церкві домініканського монастиря в Стокгольмі.[7] У 1407 році гробниця була зруйнована пожежею.[8] На могилі її чоловіка у колишній цистерціанській церкві Доберану є зображення Ріхарди.

Генеалогія
Ніклот I
 
Єлизавета Гольштейнська
 
Оттон IV
 
Беатріса Рітберзька
 
Миколай II
 
Рикса Данська
 
Оттон I
 
Єлизавета Гольштейнська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гунцелін VI
 
 
 
 
 
Ріхарда Текленбурзька
 
 
 
 
 
Йоганн III
 
 
 
 
 
Мехтильда Померанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оттон I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Верленська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ріхарда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Матильда Верле-Ґольдберзька (нім.)
  2. Friedrich Wigger: Stammtafeln des Großherzoglichen Hauses von Meklenburg In: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde, Band 50. 1885, стор. 111-326. — стор. 243—244. (нім.)
  3. Біографія Ріхарди Шверінської (швед.)
  4. Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition. London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999, table 28. Hereinafter cited as Lines of Succession.
  5. Ludwig Fromm: Albrecht III. (Herzog von Mecklenburg-Schwerin). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, стор. 273–276. (нім.)
  6. Велика каталанська енциклопедія. Альбрехт I (кат.)
  7. Lagerqvist, Lars O. Sverige och dess regenter under 1000 år. Stockholm: Bonnier. sid. 90. Libris länk. 1982. ISBN 91-0-075007-7
  8. Nordman, Viljo Adolf i Albrecht Herzog von Mecklenburg König von Schweden, Suomalaisen Tiedeakatemian Tuomituksia B:44:1, Suomalaisen Tiedeakatemia, Helsingfors, 1939. стор. 58—59.

Література
  • Ohlmarks, Åke. Alla Sveriges drottningar. AWE/Geber. 1976.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.