Шверін

Шверінський замок

Шверінський замок зведений на острові на місці старішої будівлі. Споруда являє собою в плані неправильний п'ятикутник, утворений п'ятьма флігелями, і вважається найвідомішою в місті.

Сучасний вигляд замок отримав у 1845—1857 роки. Перед цим герцог Фрідріх Франц Другий вислав свого придворного архітектора Георга Адольфа Деммлера, уже відомого своїми роботами в місті, здійснюваними починаючи від 1825 року, та будівничого Германа Віллебранда у відрядження до Англії та Франції. Вони вирушили 1844 року, і отримали найсильніші враження від замку Шамбор на Луарі, риси якого можна убачити і у Шверінському замку. Взагалі ж Шверінський замок архітектурно є сумішшю різноманітних стилів, відтак являючи чи не найкращий зразок модного в той час узагальненого стилю історизм.

За задумом Готфріда Земпера будівля повинна була мати головну, 70-метрову башту. 1851 року архітектор будівлі Деммлер вимушений був усунутись на деякий час від роботи (з політичних мотивів), і його працю продовжив Фрідріх Август Штюлер. На зверненому до замкового саду фасаді замку він зробив глибоку нішу, в яку помістив кінну статую слов'янського князя Ніклота, підступно вбитого у битві. Статую виготовив Христіян Геншоу.

26 травня 1857 року герцог і герцогиня Макленбурзькі з великою помпою в'їхали у свою нову резиденцію.

Перед флігелем, що виходить на Замкове озеро, 1935 року було встановлено скульптуру, Великого герцога Пауля Фрідріха, виконану ще 1849 року Христіаном Даніелем Раухом.

У теперішній час деякі з приміщень замкового комплексу у Шверіні зайняті місцевим ландтагом. У решті будівель — функціонують музейні експозиції.

Палацовий сад вважається видатним зразком садово-паркового мистецтва, однією з пам'яток загальнодержавного культурного значення Німеччини. Парк створено прусським королівським директором парків Петером Йосифом Ленне. Після останньої реконструкції сад знову відкритий для відвідування в 2001 році.

На території Парку:

• Шельфова церква;
• Церква Пауля;
• будівлі архітектора Г. А. Деммлера;
• Ратуша

Музей

Будівлю музею збудовано Германом Віллібрандом у пізньому класицизмі на місці розпочатого Деммлером герцогського палацу, і вона являє собою споруду з монументальними сходами й портиком, утвореним іонічними колонами.

Колекція цього музею бере початок від колишнього Музею Великого герцога (1877—1882). Музейне зібрання було розширено в 1901—1902 роках. Нині музей є складовою Державного Музею міста Шверіна.

Державний театр. На задньому тлі — вежа собору

Шверін багатий на театральні традиції. Влітку просто неба в місті, переважно на території палацового комплексу, відбуваються масштабні постановки опер.

Будівля Мекленбурзького державного театру з його монументальним центральним ризалітом розташована на місці згорілої споруди авторства Деммлера. Цей будинок звів Георг Даніель у 1883—1885 роках у стилі неоренесансу.

Сучасна будівля кафедрального собору Шверіна є 3-ю за ліком культовою спорудою на цьому місці.

1228 року тут було освячено романську базиліку, від якої зберігся лише парадний портал біля південного бічного нефу.

Пізніше, у 1270–1416 роках на цьому місці зводили тринавну базиліку.

Сучасного вигляду кафедральний собор набув лише 1988 року.

За своїми розмірами Шверінський Кафедральний собор вважається однією з найбільших споруд у стилі т. зв. цегляної готики. Головна нава собору, маючи завдовжки 100 метрів, робить собор найбільшою церквою ганзейського періоду на Балтиці. Висота його вежі, зведеної аж у 1889—1893 роках Георгом Даніелем, становить 117,5 м. У храмі міститься бронзова епітафія герцогині Єлені, відлита в нюрнберзькій майстерні Петера Фішера в 1527 році.