Ріхард Андре

Батько — Карл Андре, теж географ. Навчався в Лейпцигу. Працював шахтарем у Богемії (на родовищах). Брав активну участь у національних чварах між німцями і чехами. Враження від цієї епохи відображені в його книгах:

• «Tchechische Gänge» (1872);
• «Nationalitätsverhältnisse und Sprachgrenze in Böhmen» (2 вид., Лпц., 1870);
• «Das Sprachgebiet der Lausitzer Wenden» (з етнічною картою, Прага, 1873)
• «Wendische Wanderstudien» (Штутгарт, 1873)[6].

Після подорожі по Шотландії, Андре написав «Vom Tweed zur Pentlandföhrde» (Єна, 1866).

1881 р. Ріхард Андре видав (1881) атлас «Andrees Allgemeiner Handatlas». Атлас «Andree's Allgemeiner Handatlas in sechsundachtzig Karten mit erlauterndem Text.», названий на честь Р. Андре видавали з 1881 до 1937 р. В атласі поміщено карту «Volkerkarte von Europa». Мапу доповнюють чотири карти-врізки (праворуч). Масштаб — 1:20 000 000. Українські етнічні землі розділено між двома імперіями (Австро-Угорською та Російською). Українці Галичини, Буковини та Закарпаття (австро-угорські піддані) позначені як Ruthenen (рутени), а українці Росії Klein-Russen (малоруси), росіяни — Gross Russen (великоруси), білоруси — Weiss Russen. Автор об'єднав в одну групу «Східні слов'яни» ці три етноси і на карті позначив світло-зеленим кольором. Етнічні межі між ними проведено кольоровою ізолінією. На карті до української етнічної території належить частина Кубані, уся Слобожанщина (у тім числі територія теперішньої Росії), Стародубщина, Пінщина, Берестейщина тощо. В атласі «Andree-Putzger's Gymnasial- und Realschul-Atlas, 1890» карта «Volkerkarte von Europa» опублікована без карт-врізок. У цьому ж атласі поміщено карту «Volkerkarte von Österreich-Ungarn» (Карту народів Австро-Угорщини). Масштаб — 1:4 000 000. Українці, що проживають у межах Австро-Угорської імперії, позначені як Рутени (Ruthenen).[6].

В атласі опублікована ще одна етнографічна карта Р. Андре «Volkerkarte von Russland» (Карта народів Росії). Масштаб — 1:13 300 000. На карті способом якісного фону виділено розселення 38 народів. Українці названі Ruthenen та Klein-Russen. Територію Кубані та всієї Слобожанщини (у тім числі Курщина та Вороніжщина) позначено як українські етнічні землі.[6].

У цьому ж атласі Р. Андре помістив карту релігій «Religionskarte von Österreich-Ungarn». Масштаб — 1:7 000 000. В Галичині греко-католиків та римо-католиків проживало найбільше на південний схід від Львова (Наддністрянщина) — більше 90 % населення.[6].

Етнічні мапи з атласу 1881 р. ідентично відтворені у Четвертому виданні (1885—1890) «Енциклопедичного словника Мейера». У цьому виданні поміщена мапа Р. Андре «Europa. Volker- und Sprachenkart» (Європа. Карта народів і мов). Масштаб — 1:25 000 000. Українці Австро-Угорщини позначені світло-зеленим кольором як Рутени (Ruthenen), українці Росії як Малоруси (Klein-Russen). У 14 виданні (1892—1895) «Енциклопедії Брокгауз» опубліковано мапу Р. Андре «Ethnographische karte von Europa» (Етнографічна карта Європи). Масштаб — 1:21 000 000. Ареал українців, росіян та білорусів на карті позначений одним світло-зеленим кольором (межі між цими етносами проведені ізолінією). Українців названо Ruthenen та Klein-Russen. На карті до української етнічної території належить частина Кубані, частина Донщинни (у тім числі територія теперішньої Росії), Стародубщина, Пінщина, Берестейщина і т. д.[6].

У 1895 р. вийшов друком англомовний варіант мапи Ріхарда Андре «Етнографічна карта Європи» («Etnographic map of Europe»). Масштаб 1:20 000 000. Мапу доповнюють чотири карти-врізки (праворуч). Українські етнічні землі розділені між двома імперіями (Австро-Угорською та Російською). Українці Галичини, Буковини та Закарпаття (австро-угорські піддані) позначені на мапі як Ruthenes (рутени), а українці Росії — Little Russians (малоруси), росіяни відповідно — Great Russians (великоруси), білоруси — White Russians. Автор об'єднує в одину групу «Східні слов'яни» три ці етноси і на карті вони показані одним світло-зеленим кольором. Етнічні межі між ними проведено кольоровою ізолінією. Аналогічна ситуація і з групами «Західні слов'яни» та «Південні слов'яни», де межі між окремими етносами теж проведені. До української етнічної території належить Кубань, вся Слобожанщина (включаючи частину території теперішньої Росії), Стародубщина, Пінщина, Берестейщина і т. д.[6].[7].

• «Ethnogr. Parallelen und Vergleiche» (Штутгарт, 1878; нова серія, Лейпциг, 1889);
• «Zur Volkskunde der Juden» (Білеф., 1881);
• «Die Metalle bei den Naturvölkern» (Лейпциг, 1884);
• «Ethnogr. Karten» (ib., 1889);
• «Die Masken in der Völkerkunde» (Брауншвейг, 1886);
• «Die Anthropophagie» (Лейпциг, 1887);
• «Die Flutsagen» (Брауншвейг, 1891);
• Andree-Putzgers Gymnasial- und Realschulatlas. 7. Aufl. Velhagen & Klasing, Bielefeld [u.a.] 1893 (Digitalisat)
• «Braunschweiger Volkskunde» (ib., 1896)
• Andree-Schillmanns Berliner Schul-Atlas. 15. Aufl. Stubenrauch, Berlin 1915 (Digitalisat)

• Андре, Рихард // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах німецького географа Ріхарда Андре http://baitsar.blogspot.com/2016/12/blog-post_11.html
• Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах німецького географа Ріхарда Андре http://baitsar.blogspot.com/2016/12/blog-post_11.html
• Richard Andree's Allgemeiner Handatlas in sechsundachtzig Karten mit erläuterndem Text. Herausgegeben von der Geographischen Anstalt von Velhagen & Klasing in Leipzig. — Bielefeld und Leipzig: Verlag von Velhagen & Klasing, 1881. — 96 S.
• Ethnographische Karte von Oesterreich — Ungarn // Band 12 // Meyers Konversations Lexikon. Eine Encyklopädie des allgemeinen Wissens. 4., gänzlich umgearbeitete Auflage. 16 Bde — Leipzig: Bibliographisches Institut, 1885–90. — 19. 571 S. —Режим доступу: http:// commons. wikimedia. org/wiki/File: Meyers_b12_s0486a