Ріхард Руофф

Ріхард Руофф
Richard Ruoff
Народження	18 серпня 1883; Мессбах, Гессен, Німецька імперія
Смерть	30 березня 1967 (83 роки); Тюбінген, Баден-Вюртемберг
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер ; Рейхсвер ; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота; танкові війська
Роки служби	1903–1943
Звання	Генерал-полковник
Командування	V армійський корпус; Армійська група «Руофф»; 4-та танкова армія ; 17-та армія
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна:;
Орден Михайла Хороброго	Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
	Ріхард Руофф у Вікісховищі

Ріхард Руофф (нім. Richard Ruoff; нар. 18 серпня 1883, Мессбах, Гессен — пом. 30 березня 1967, Тюбінген) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941).

Біографія

15 квітня 1903 вступив в сухопутні війська Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишився в рейхсвері. З 1 жовтня 1933 року — начальник штабу командування 5-ї групи, з 1 жовтня 1934 року — начальник штабу 5-го армійського корпусу, з 6 жовтня 1936 року — 3-го командування групи сухопутних військ (Дрезден). З 30 квітня 1939 року — командир 5-го армійського корпусу і 5-го військового округу (Штутгарт). Після початку Другої світової війни здав командування округом і на чолі корпусу пішов на фронт, під час Польської кампанії корпус Руоффа входив до складу групи армій «С» на Заході. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. З 8 січня 1942 року — командувач 4-ї танкової армії. З 1 червня 1942 року — командувач 17-ю армією на південному фланзі радянсько-німецького фронту (в складі групи армій «А»). У серпні 1942 року йому в підпорядкування передана 3-тя румунська армія. На початку 1943 року радянські війська почали масштабну операцію на Кавказі і Кубані з метою оточення угруповання Руоффа. Починаючи з 10 січня 1943 року Руофф залишив опорні пункти на Кавказі і пішов на Кубань. Війська Руоффа зуміли уникнути оточення, але зазнали важких втрат. Після цієї поразки 1 липня 1943 року замінений Ервіном Єнеке і призначення до кінця війни вже не отримав.

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Лицарський хрест Залізного хреста (30 червня 1941)
Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія; 5 лютого 1943)
Орден Зірки Румунії, великий хрест з мечами (лютий 1943)

Військова кар'єра

Див. також

Література

Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933—1945 — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). — ISBN 3-811-81408-7.
Johannes Hürter: Hitlers Heerführer. Die deutschen Oberbefehlshaber im Krieg gegen die Sowjetunion 1941/42. R. Oldenbourg, München 2007, ISBN 978-3-486-57982-6, S. 658f. (Kurzbiographie)

Посилання

Ruoff, Richard. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 30 грудня 2011. (нім.)
Ritterkreuzträger Richard Ruoff Generaloberst. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 19 травня 2012. (нім.)
Generaloberst Richard Ruoff. на geocities.com. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 30 грудня 2011. (англ.)
Руофф (Ruoff) Рихард
Нагороди.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.