Конрад Альбрехт

Конрад Альбрехт (нім. Conrad Albrecht; 7 жовтня 1880, Бремен — 18 серпня 1969, Гамбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1939).

Конрад Альбрехт
Conrad Albrecht
Народження 7 жовтня 1880(1880-10-07)[1]
Бремен, Німецька імперія
Смерть 18 серпня 1969(1969-08-18) (88 років)
Гамбург, ФРН
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність Кайзерліхмарине
Рейхсмарине
 Кріґсмаріне
Вид збройних сил військово-морські сили
Рід військ надводні сили
Роки служби 1899–1939
Звання  Генерал-адмірал
Формування SMS Штощ
SMS Кайзер Вільгельм II
SMS Фріцйоф
SMS Померанія
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
Орден Святого Олафа (кавалер I класу)
Офіцерський хрест Ордену Спасителя
Офіцер ордена Корони Італії
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Фландрійський хрест
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
 Конрад Альбрехт у Вікісховищі

Біографія

10 квітня 1899 року вступив в ВМФ кадетом. Закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом (1901). Служив на різних надводних кораблях. З 1 жовтня 1905 року — в дивізії міноносців, з 1909 року — командир міноносця. Учасник Першої світової війни.

З 1 вересня 1914 командир 1-ї торпедної напівфлотилії, з 16 вересня 1917 року — флотилії ескадрених міноносців «Фландрія».

З 1 листопада 1918 року — офіцер Адмірал-штабу (потім офіцер для доручень) на морський станції «Остзеє».

З 13 березня 1920 року — командир 1-ї флотилії міноносців «Остзеє», з 10 вересня 1920 року — 1-й флотилії міноносців. З 23 березня 1923 року — комендант військово-морського арсеналу в Кілі. 12 вересня 1925 призначений начальником штабу військово-морської станції «Остзеє».

1 жовтня 1928 року переведений до Берліна на посаду офіцера для доручень при начальнику Морського управління. З 1 грудня 1928 року — керівник Відділу офіцерських кадрів Морського управління. 29 вересня 1930 року — призначений командувачем розвідувальними силами флоту. З 1 жовтня 1932 року очолював військово-морську станцію «Остзеє» — одне з найбільших на той час з'єднань ВМС Німеччини.

З 4 липня 1935 року — командувач-адмірал військово-морський станції «Остзеє». 1 листопада 1938 року здав командування і призначений командувачем більшого з'єднання — групи ВМС Німеччини «Схід».

Керував діями ВМФ під час Польської кампанії. 30 жовтня 1939 року усунений з поста командувача групою, до того часу переформованою в групу ВМС «Північ», і зарахований у розпорядження ОКМ. 31 грудня 1939 року звільнений у відставку.

Нагороди

Див. також

Література
  • Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945 Band 1: A-G, Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-1499-3, S.18-19
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Marinekabinett (Hrsg.): Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 132.
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste der Deutschen Reichsmarine. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 39.

Посилання

Примітки
  1. Munzinger Personen


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.