Річки Японії

Річки́ Япо́нії (яп. 日本の河川) мають відносно коротку довжину та круті береги через гірський рельєф країни. Чимало річок нагадують струмки чи водоспади і мають швидку течію.

Джерела річок розташовані в покритих лісами горах. Протікаючи, річки часто утворюють долини в гірській місцевості та алювіальні рівнини. Останні часто слугують місцем вирощування рису та інших сільськогосподарських культур. Більшість річок забезпечують населення і водою, і електрикою.

Найдовша річка Японії — Сінано, яка протікає у Східній Японії, з префектури Наґано до Ніїґати. Японська річка, що має найширше русло та яку експлуатують найбільше — Тоне, головна водяна артерія Кантоської рівнини.

Класифікація

За Законом Японії про річки від 1964 року № 167 річки Японії поділяються на:

Річки першого класу	一級河川	річкові системи, які є важливими для безпеки держави та національної економіки; перебувають під наглядом Міністерства землі, інфраструктури і транспорту Японії
Річки другого класу	二級河川	річкові системи, які приносять громадську користь; перебувають під наглядом префектів префектур Японії.
Річки муніципальні	準用河川	річкові системи, які приносять громадську користь; перебувають під наглядом голів міст, містечок і сіл.
Річки звичайні	準用河川	річкові системи, неохоплені законом, які приносять громадську користь і при потребі можуть перебувати під наглядом міст, містечок і сіл.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.